З огляду на зміни, що відбуваються в світі, – розвиток мережі Інтернет, популяризація туризму тощо, досить часто люди знаходять своє кохання за кордоном. Громадяни різних держав прагнуть створити сім’ю та зареєструвати шлюб. Чи є питання укладення та розірвання шлюбу громадян України з іноземцями складним та чи потребує значних зусиль? Якими нормативно-правовими актами зазначені питання врегульовуються? Розповідає фахівець Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Фелікс Шмиголь, передає офіційний сайт Мін’юсту.
Для реєстрації шлюбу в Україні майбутнє подружжя подає особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) на їх вибір.
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву, справжність підпису (ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити:
паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника;
посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.
Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).
Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання, та легалізований належним чином.
Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.
За наявності поважних причин керівник органу ДРАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. У такому випадку шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі: вагітності нареченої; народження нареченою дитини; якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.
Але якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються наречені. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини до органу ДРАЦС в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо наречені не з’явилися до органу ДРАЦС протягом тримісячного строку від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і не повідомили про причину неявки, то заява втрачає чинність.
Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем в Україні здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право».
Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є сторони у справі, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу.
Якщо подружжя досягло між собою згоди та не має спільних дітей, розірвання шлюбу може здійснюватися органом ДРАЦС відповідно до законодавства України. Однак, як правило, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем здійснюється в судовому порядку.
Так, частиною першою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України та іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27-29 Цивільного процесуального кодексу України.
Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій.
Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден із подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя.
Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки, та час.
Є й недоліки. По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні буде розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною.
Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, як подати заяву про державну реєстрацію шлюбу онлайн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.