У Мінфіні роз’яснили, коли банки можуть блокувати операції клієнтів

У деяких випадках банки можуть блокувати платежі клієнтів, вимагаючи при цьому додаткових документів за фінансовою операцією та пояснюючи це вимогами системи фінмоніторингу,  повідомляє Міністерство фінансів.

Чому так відбувається

Подібні випадки трапляються, коли банк визнає ту чи іншу фінансову операцію підозрілою.

Законодавчо встановлені правила фінмоніторингу вимагають від банків додатково аналізувати такі операції, щоб протидіяти можливому відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

"Щоб рідше потрапляти під приціл фінмоніторингу, треба орієнтуватися в тому, як працює система фінмоніторингу та які вимоги вона висуває до суб'єктів господарювання і звичайних громадян", – зазначають у Мінфіні.

Що таке фінмоніторинг

Фінансовий моніторинг – це державна система протидії відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Тобто це перевірка суб'єктами первинного фінмоніторингу (банками, ломбардами, кредитними спілками, страховими компаніями, адвокатами, нотаріусами, ріелторами, бухгалтерами, аудиторами, податковими консультантами, організаторами азартних ігор та іншими фінустановами) того, чи законна фінансова операція.

Мета таких перевірок – знайти сумнівні перекази коштів і виявити неплатників податків, а також не допустити відмивання грошей і фінансування тероризму.

Під приціл суб’єктів первинного фінансового моніторингу потрапляють операції клієнтів, які є складними, незвично великими або проведеними у незвичний спосіб. Або ж операції, які не мають очевидної економічної чи законної мети.

Про які операції інформують Держфінмоніторинг

Суб’єкти первинного фінмоніторингу зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг про всі операції більші 400 000 грн (до квітня цього року діяв відповідний поріг 150 000 грн).

Якщо фізична особа чи підприємство з року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі та передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 000 грн.

Правила роботи суб’єктів первинного фінмоніторингу

Суб’єктам первинного фінмоніторингу заборонено розкривати подробиці процедур фінмоніторингу, щоб клієнти не могли під них підлаштуватися.

Клієнт може проводити будь-які операції, але суб’єкт первинного фінмоніторингу не повинен пропустити сумнівні операції, операції, пов'язані з торгівлею наркотиками, тероризмом, криміналом і не допустити операції там, де він не розуміє джерело походження коштів.

Суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен знати свого клієнта. Зазвичай суб’єкт первинного фінмоніторингу завжди пропонує клієнту заповнити анкету, в якій вказуються джерела доходу та походження коштів.

Якщо суб’єкт первинного фінмоніторингу виявить підозрілу операцію – він зупиняє і повідомляє про це Держфінмоніторинг. Така зупинка триває два дні. Потім Держфінмоніторинг за наявності підстав продовжує зупинку на 7 днів та повідомляє правоохоронні органи. Далі триває аналітична робота і перевірка клієнта. За необхідності у клієнта можуть вимагати додаткові документи. Протягом 30 днів повинно бути ухвалене рішення або щодо продовження блокування, або щодо можливості здійснення операції.

Які документи можуть вимагати

Якщо операція клієнта визнається підозрілою, від нього можуть вимагати документи, які допоможуть відповісти на два питання.

Перше – хто робить платіж і на користь кого, щоб виключити операції на користь терористів та осіб, які перебувають під санкціями. В якості підтвердження можуть вимагати паспорти, ідентифікаційні коди, інші документи.

Друге питання – це суть операції. Потрібно зрозуміти, за що перераховуються гроші.

Суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен переконатися, що це не легалізація, не корупція або не переведення в готівку коштів.

Роль Міністерства фінансів

Мінфін формує державну політику у сфері фінмоніторингу (розробляє та супроводжує всі найважливіші проєкти нормативно-правових актів, необхідних для реалізації законодавства в цій сфері).

Він також здійснює державний нагляд у сфері фінмоніторингу щодо таких суб’єктів первинного фінмоніторингу: аудиторських фірм, бухгалтерів, податкових консультантів, ріелторів, операторів лотерей, податкових консультантів, гральних закладів казино (казино в мережі інтернет), букмекерських компаній, залів гральних автоматів, покеру в мережі інтернет.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в НБУ роз’яснили питання фінмоніторингу для «високопосадовців судової системи».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.