Справа про відповідальність за незаконне збагачення: у НАЗК розкритикували КСУ

У вівторок, 20 жовтня, Конституційний Суд України продовжив розгляд справи, у якій серед іншого пропонується визнати неконституційними відповідальність за незаконне збагачення, цілодобовий доступ до Реєстру декларацій та конфіскацію незаконно набутого майна, передає пресслужба НАЗК.

«Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — одне з учасників цієї справи.

Засідання відбулося в письмовій формі: Суд не заслуховував учасників справи, а в закритому режимі читав їхні письмові пояснення.

«Розгляд у закритому режимі є прямим порушенням ст. 147 Конституції України, яка вимагає, щоб діяльність КСУ ґрунтувалася на принципах гласності, верховенства права, а також обґрунтованості ухвалених ним рішень. Ми впевнені, що ця справа має виняткове суспільне значення, а отже, її розгляд у письмовій формі не є припустимим. До того ж четверо суддів Конституційного Суду, які розглядають цю справу, мають особистий інтерес (деталі). Разом ці дві обставини дають привід сумніватися в об’єктивності рішення суддів у цій справі», — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

На противагу діям Суду, НАЗК вважає за необхідне відкрито висловити свою позицію та аргументи на користь конституційності предмету розгляду.

Якою є позиція НАЗК у справі?

Зважаючи на складність справи, позиція НАЗК, надіслана до Суду, — це об’ємний документ на більш ніж 120 сторінках.

Серед основних тез позиції:

Запроваджений в Україні інститут фінансового контролю (декларування) ґрунтується передусім на положеннях ст. 8 Конвенції ООН проти корупції, відповідає міжнародним зобов’язанням України, узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини у питаннях декларування публічних службовців та є оптимальним способом реалізації рекомендацій, що надавалися Україні Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Групою держав проти корупції (GRECO).

Саме тому в останньому Звіті ОЕСР, який було оприлюднено у жовтні 2020 року, запроваджений в Україні режим декларування наводиться як приклад високого стандарту та передової для регіону практики.

У рамках фінансового контролю (декларування) НАЗК збирає та розпоряджає конфіденційну інформацію посадовців на підставі закону та в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Таке втручання в реалізацію прав, гарантованих ст. 32 Конституції України, є пропорційним, співмірним меті, яка переслідується, не порушує сутнісний зміст права та є мінімально можливим, за якого досягається легітимна мета такого втручання. Реалізація цих заходів не призводить до розголошення лікарської таємниці або іншої інформації про стан здоров’я осіб, про що стверджується в конституційному поданні.

Моніторинг способу життя суб’єктів декларування не є слідчим (розшуковим) заходом, не передбачає надмірного втручання в реалізацію права на особисте та сімейне життя. До того ж вибірковість такого моніторингу не створює передумов для дискримінації осіб чи порушення гарантій їх рівності.

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368–5 ККУ), а також декларування завідомо недостовірної інформації та умисного неподання декларації (ст. 366–1) цілком відповідає міжнародним стандартам (в межах ст. 366–1 КК) та є формою реалізації міжнародно-правових зобов’язань України.

Запровадження в Україні інституту визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підстави та порядок його застосування, а також передбачені ним правові наслідки не суперечать ст. 41 Конституції України.

Якими будуть наслідки, якщо суд задовольнить подання депутатів?

Серед основних можливих наслідків:

▪ Посадовці, які незаконно набули майно, не будуть притягнуті до юридичної відповідальності. Якщо КСУ визнає неконституційним Закон “Про Вищий антикорупційний суд”, то притягнення топ-корупціонерів до кримінальної відповідальності за корупцію взагалі стане неможливим.

▪ Незаконно набуте посадовцями майно не повертатиметься до державного бюджету.

▪ Громадяни більше не зможуть дізнатися про статки посадовців, оскільки інформація буде вилучена з публічного доступу.

▪ НАЗК усе ще зможе перевіряти декларації, але це не матиме жодного сенсу, оскільки найважливішої інформації про активи публічних службовців в деклараціях більше не буде, а НАЗК втратить доступ до більшості реєстрів.

Загалом Україна втратить можливість отримати повністю доброчесну владу.

Отже, незважаючи на всі обставини, сподіваємося на об’єктивне рішення Конституційного Суду у цій справі та у справі щодо конституційності Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», — йдеться у повідомленні.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Володимир Зеленський оцінив свій вклад у боротьбу з корупцією в Україні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.