Перенесення щорічної відпустки: що варто знати українцям

Офіс Омбудсмана України оприлюднив роз’яснення щодо права на перенесення щорічної відпустки, права на отримання щорічної основної відпустки засудженим, здійснення контролю за додержанням права громадян на відпустки. Інформація з’явилась на офіційному сайті Офісу.

Чи існує право на перенесення щорічної відпустки?

Перенесення щорічної відпустки допускається як за ініціативою працівника, так і роботодавця.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Перенесення щорічної відпустки за ініціативою роботодавця є винятком із загальних правил. У такому випадку, щорічна відпустка може бути перенесена на інший період:

- тільки за письмовою згодою працівника;

- за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);

- у випадках, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації;

- за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році;

- основна частина щорічної відпустки становитиме не менше 14 календарних днів.

Які права має працівник на надання щорічної відпустки у разі її перенесення на новий термін?

У разі перенесення щорічної відпустки на новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період. При цьому, щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, а невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Які права має працівник на отримання щорічної відпустки у разі переведення його на інше місце роботи?

У разі, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічну відпустку та не одержав за них грошову компенсацію, така компенсація за невикористані дні відпустки повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке він збирається перейти.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічну відпустку і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Які права на отримання щорічної основної відпустки мають засуджені?

Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України) має ряд положень, які стосуються порядку надання відпусток засудженим:

- надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт (частина друга статті 37 КВК України);

- особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання (частина друга статті 42 КВК України);

- уповноважений орган з питань пробації за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці щодо засуджених до виправних робіт може застосовувати такий захід заохочення як зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання (абзац другий частини другої статті 46 КВК України).

Які органи здійснюють нагляд та контроль за додержанням права громадян на відпустку?

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю – Державна служба України з питань праці, згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96.

Частиною третьою статті 259 КЗпП України передбачено, що громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

Який порядок розгляду трудового спору в частині порушення права на відпочинок?

Індивідуальні трудові спори щодо порушення права на відпочинок можуть розглядатись комісіями по трудових спорах (КТС) або судами. Організація, порядок і строки розгляду трудового спору в КТС регулюється статтями 223–229 КЗпП України. Згідно частини першої статті 230 КЗпП України, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений строк працівникові, комісією по трудових спорах видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

Частиною першою статті 55 Конституції України гарантується кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.1997, № 19-рп/2011 від 14.12.2011 тлумачиться, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Відповідно до частини першої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Чи передбачена відповідальність роботодавця за порушення права громадян на відпустку?

Відповідно до статті 265 КЗпП України, за порушення трудового законодавства посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, фінансову).

Переважно працівниками Державної служби України з питань праці, особи, винні у порушені права громадян на відпустку, притягаються до адміністративної відповідальності.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, у яких випадках потрібно повертати наперед виплачені відпускні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.