Через аномальну зиму в українських річках катастрофічно мало води: чим це загрожує для населення

У басейнах головних водних артерій України – через безсніжну зиму та відсутність дощу – склалася несприятлива гідрологічна ситуація. Іншими словами, брак опадів призвів до того, що у річках та водосховищах мало води. Про це пише «Радіо свобода».

Зазвичай, у березні і на початку квітня, річки наповнюються водою після танення снігу. Весняного водополля – так називають цю фазу природного водного режиму гідрологи — цього року в Україні фактично не було.

Вода трохи прибула тільки у гірських річках Карпат, де час від часу таки випадав сніг, а усі рівнинні річки, які ще восени не наповнилися водою через малу кількість дощів, не отримали навесні і талої води.

До того ж вода у річках і озерах не промерзала взимку, а отже не очищалася природним шляхом.

Науковці кажуть, що така ситуація склалася уперше за останнє століття.

«Відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, до погіршення екологічної ситуації і погіршення якості води у річках. Що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відмічаються, є довготривалими», — ще на початку березня попереджала Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.

Березень і майже весь квітень пройшли теж без дощів. Коли ж був сильний вітер, то спостерігалося таке досить рідкісне для України явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність ґрунтів в Україні вже на середину весни.

Зокрема, Укргідрометеоцентр повідомляє, що у басейні Дніпра спостерігається складна гідрологічна ситуація.

«Максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня величиною у 950 м3/с (норма 4200 м3/с) – це один із найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був лише добовий приплив до водосховища в екстремально маловодному 1925 році – 892 м3/с», — зазначають гідрологи.

З урахуванням фактичних витрат дніпровських водосховищ у перших двох декадах квітня та прогнозу на третю декаду, в середньому водність Дніпра у створі (умовний поперечний розріз водойми – ред.) Києва дорівнюватиме 23% квітневої норми і буде близькою до критеріїв маловоддя — гідрологічної посухи.

До межевих значень наблизилася водність Десни.

Якщо довгих і рясних дощів не буде і у травні, то:

• приплив води до Київського водосховищадо кінця квітня може зменшитися до 700 м3/с, а витрата Десни у створі поста Літки (бічний приплив до Канівського водосховища) – до 120 м3/с;
• обсяги припливу за календарну весну можуть скласти лише третину норми стоку водопілля;
• це можуть бути одні із найнижчих показників за весь період спостережень із 1885 року, подібна ситуація фіксувалася лише у 1925 і 2015 роках.

Дещо краща ситуація на Дністрі. За квітень приплив води до Дністровського водосховища передбачається на рівні 48% від норми.

Як повідомляється, найбільше страждають малі річки, потічки та струмки. Висохнути можуть і такі наземні водойми, як малі ставки і озера.

«Зима без снігу, а весна без дощу – це такі процеси, які мають довгостроковий вплив і відобразяться на усіх складових екосистем. Це вплине і на людей, і на тваринний та рослинний світ. Потребу у воді за таких умов будуть компенсувати збільшенням водозабору із підземних горизонтів, що теж має свої негативні наслідки», — наголосив під час онлайн-обговорення Сергій Размєтаєв, голова Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ).

ВЕЛ пропонує сформувати нову водну політику в Україні на засадах Водної Рамкової директиви ЄС. Суть цієї політики перейти від використання, до інтегрованого управління водними ресурсами, запровадити басейновий принцип у водокористуванні та збереженні водних об’єктів.

Треба намагатися раціонально використовувати воду, кажуть фахівці. І це стосується як населення, так і промисловості та сільського господарства.

Державне агенство водних ресурсів України провело 21 квітня онлайн-засідання робочої групи Міжвідомчої комісії для корегування режимів роботи дніпровських водосховищ.

Там, зокрема, доповіли, що завдяки вчасно запровадженому правильному режиму роботи каскаду дніпровських водосховищ, їх вдалося наповнити до 21 квітня на 94%.

Тому, запевняють у Держводагентстві, наразі немає «ризиків для забезпечення водою агарного сектору» і «в умовах низької водності вживаються усі можливі заходи для забезпечення продовольчої безпеки країни».

Також фахівці та екологи радять місцевим громадам та органам місцевої влади перевірити стан усіх криниць, почистити та привести їх до ладу, а комунальним підприємствам полагодити водогони, щоб виключити пориви мереж та втрати води.

В екосистемах, наголошують екологи, великого значення набуває збереження джерел, а також дорослих дерев, які біля таких джерел, як правило, ростуть і притягують корінням воду у верхні шари ґрунту.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що вперше за 140 років аномально тепла зима в Україні побила усі рекорди. 

Раніше ми повідомляли, що українців можуть обмежити у використанні води через наслідки аномальної зими. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.