Негативні наслідки ревальвації гривні за послідовної макроекономічної політики Національного банку України будуть переважно короткостроковими. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за січень 2020 року, передає «ЕП».
У Нацбанку заявили, що досвід інших країн, які знизили інфляцію після запровадження режиму інфляційного таргетування та проходили період зміцнення своїх валют, свідчить, що «негативні наслідки ревальвації за послідовної макроекономічної політики є переважно короткостроковими».
«З одного боку, зміцнення гривні стало основним чинником зниження інфляції до цільового рівня 5% ± 1 в.п. Саме стійка і низька інфляція є необхідною передумовою довгострокового зростання, адже закладає необхідне підґрунтя для бізнес-планування та нарощення заощаджень. З іншого боку, зміцнення гривні пояснює зниження доходів експортерів у гривневому еквіваленті та призвело до втрат доходів для бюджету.
Однак такі наслідки також не є однозначними. Посилення національної валюти забезпечило зменшення вартості імпортованої сировини та головне — інвестиційного імпорту, і це відбувалося без погіршення зовнішньоторговельної позиції України», — вважає регулятор.
«Покращилася й конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили, що важливо з огляду на значні обсяги трудової міграції. Ревальвація гривні разом із виваженою фіскальною політикою була одним з чинників стрімкого зниження відношення державного боргу до ВВП. Це, у свою чергу, впливало на оцінку ризиків інвестування в українські активи з боку зовнішніх інвесторів, суверенні рейтинги країни.
Як наслідок, знизилася вартість обслуговування нового боргу та поліпшилася його валютна структура», — йдеться у звіті НБУ.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», міністр фінансів Оксана Маркарова розповіла, що зміниться у правилах фінансового моніторингу.
Крім того, очільниця Міністерства фінансів повідомила, що в Україні була знижена ставка НБУ.