Законопроект про абсолютний імперативний мандат: аналіз

29 серпня група народних депутатів фракції «Слуга народу» зареєструвала у Верховній Раді України проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України)» №1038.

Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували документи та дійшли висновку, що він є неконституційним, оскільки не відповідає частині другій статті 8, частині першій статті 38 та частині другій статті 81 Конституції України.

Так, відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання питання входження народних депутатів України, обраних від політичних партій, до складу депутатських фракцій цих політичних партій.

Проект закону №1038 передбачає доповнення статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України» частиною четвертою такого змісту: «У разі невходження народного депутата до депутатської фракції політичної партії, за списками якої його було обрано народним депутатом України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі чи яка була суб’єктом його висування у одномандатному виборчому окрузі, або припинення його членства в такій фракції, його повноваження припиняються з моменту ухвалення рішення вищим керівним органом відповідної політичної партії в порядку, визначеному статутом політичної партії».

Стаття 81 Конституції України передбачає таку підставу дострокового припинення повноважень народного депутата, обраного від політичної партії, як невходження до або вихід з відповідної фракції. Принципово звернути увагу, що невходження або вихід з фракції залежить від волі самого народного депутата України. Натомість проект закону №1038 дозволяє припинення повноважень депутата за рішенням керівного органу політичної партії відповідної фракції, що не залежить від волі народного депутата. Фактично це встановлює повний імперативний мандат.

З огляду на тлумачення Конституційним Судом України понять «невходження» і «вихід» з депутатської фракції, викладеного в Рішенні КСУ №12-рп/2008 від 28.06.2008 року, такі дії потребують відповідного волевиявлення народного депутата і не можуть бути реалізовані поза його волею, наприклад, виключно рішенням керівного органу політичної партії відповідної фракції.

Також КСУ в Рішенні №3-р/2017 від 21 грудня 2017 року (справа про партійну диктатуру) сформував правову позицію, відповідно до якої можливість виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку від партії після голосування та встановлення результатів виборів народних депутатів України суперечить сутності демократичних виборів та конституційному праву громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 9 Резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», ухваленої 19 квітня 2007 року, відкликання народних представників політичними партіями («імперативний мандат») є неприйнятним у демократичній державі. Такі самі положення містяться і в низці інших документів ПАРЄ.

На ці проблеми звертає увагу, зокрема, і Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ у своєму висновку на проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо приведення Закону України «Про статус народного депутата України» у відповідність із Конституцією України)», реєстр. №1038 від 29.08.2019 року, де зазначено, що такі положення не узгоджуються з приписами пункту 7 частин першої та шостої статті 81 Конституції України.

«Цей проект закону в частині дострокового припинення повноважень депутата внаслідок припинення членства у фракції рішенням вищого партійного керівництва є неконституційним, оскільки не відповідає частині другій статті 8, частині першій статті 38 та частині другій статті 81 Конституції України.

Парламент не повинен підтримати встановлення неконституційного імперативного мандата народного депутата України», — резюмували в ЦППР.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» проводить онлайн-трансляцію засідання Верховної Ради України.