Кількість тих, хто бажає продати свій ресторан, виросла в кілька разів. Про це розповіла генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова, передає «НВ Бізнес».
«Два роки тому до мене зверталися власники одного-двох закладів на місяць з пропозицією продати їх активи, а за березень і квітень цього року я отримала близько 40 подібних пропозицій», — говорить О. Насонова. І додає, що звертаються представники кав'ярень, піцерій і ресторанів. Такий тренд може стати наслідком бурхливого розвитку ресторанного ринку, який спостерігався в минулому році.
Інформацію про продаж ресторанів можна знайти навіть на сайтах безкоштовних оголошень. За інформацією OLX, кафе в будівлі ЗАГСу Деснянського району площею 450 кв. м можна купити за $200 000, заміський комплекс у селі Красилівка (Броварський напрям) з банкетним залом і окремими будиночками на території — за $65 000.
Ресторан-кальянна в підвалі на Пушкінській вулиці площею 132 кв. м продається за $180 000 (без обладнання) або за $200 000 (з обладнанням). Найдорожчим активом, який виявив журналіст «НВ Бізнес», став ресторан в районі станції метро «Шулявська» з новим ремонтом і повним комплектом устатковання — його вартість становить $550 000.
Серед потенційних покупців таких об'єктів — мережеві заклади. «Власники приміщень, які ми розглядаємо для відкриття нашого ресторану, досить часто пропонують нам їх орендувати виключно з обладнанням від попереднього закладу аж до посуду та столового приладдя. Якщо потенціал приміщення виправдовує додаткові витрати на викуп майна попереднього орендаря, ми можемо погодитися. Деяке обладнання можна використовувати, а те, що не підійшло — продаємо, щось списуємо і утилізуємо», — розповідає генеральний директор мережі «Сушія» Антон Ходисько. Але домовитися про ціну викупу, говорить експерт, досить непросто, і нерідко мережа відмовляється від подібних пропозицій.
Більшість ресторанів, які виставляються на продаж, збиткові, визнає співвласник мережі Pesto Café Дмитро Погребицький. «Вкрай рідко вдається змінити його роботу і отримувати дохід. Найчастіше доводиться переробляти все — від концепції, меню і до оздоблення залу», — говорить бізнесмен. У цьому випадку ресторатор витрачає гроші і на демонтаж перед ремонтом.
Масовий продаж ресторанів — прогнозована тенденція, визнає О. Насонова. У минулому році інвестори відкрили в Києві рекордну кількість закладів громадського харчування — 265, а їх загальна кількість у столиці зросла до 1800, підрахували в «Ресторанному консалтингу». Ажіотаж пов'язаний з невисоким порогом входження в бізнес (відкрити заклад можна при бюджеті в $200 000), швидким поверненням інвестицій і «модою на ресторанний бізнес». Повернути вкладення за два роки дійсно можна, погоджується Д. Погребицький. «Але для цього треба не допускати помилок — створити правильну концепцію, вибудувати грамотну роботу і тримати якість», — вважає експерт. А досягти цього вдається одиницям. З десяти нових ресторанів, каже Погребицький, успіху вдається домогтися не більш ніж трьом. Інші або погано працюють, або закриваються.
Ресторатори-початківці роблять багато помилок. Головні серед них — неправильне розташування і невірно вибрана концепція, розповідає О. Насонова. Наприклад, елітний ресторан французької кухні може виявитися незатребуваним на Борщагівці або на Троєщині. «Багато новачків створюють заклади тільки на свій смак і вводять у меню свої улюблені страви і напої. Потім виявляється, що смаки власників гості не поділяють», — наводить вона приклад.
Проблеми можуть виникати і з орендодавцями. «Якщо в договорі не прописана фіксована ціна оренди приміщення, її можуть підвищити. Робота ресторану стає нерентабельною, і він закривається», — розповідає директор мережі «Шоколадниця» Вадим Височин. Ресторани закриваються, оскільки втрачають актуальність, впевнений співвласник ресторанного холдингу !Fest Андрій Худо. У такій ситуації, каже експерт, не допоможе маркетинг в широкому розумінні цього слова.
Величезна помилка, якої припускаються 90% молодих рестораторів, це підміна понять «маркетингу» і «реклами», додає ресторатор Дмитро Борисов. За його словами, коли ресторан відкривають без чіткого розуміння продукту і його цінності, коли інвестують в інтер'єр, а в останню чергу думають про меню, коли не налагоджений сервіс, а сам власник не знає, чому в його ресторан повинен прийти гість, «тоді починається паніка, і рестораторові здається, що вся справа в тому, що «просто мало реклами». Настає час хаотичних дій — від масового промо в соціальних мережах до роздачі флаєрів або реклами на радіо, у кого на скільки вистачить бюджету. Але насправді все простіше. Про мої ресторани часто говорять, «що це все маркетинг». Я уточнюю: «Тому що маркетинг — це все». Тобто це продукт (їжа, сервіс і швидкість видачі страв), ціна (яка буде мотивом прийти, створить відчуття вигідної угоди у гостя), це місце, люди і, в останню чергу, просування в класичному розумінні. Як працювати з аудиторією? Потрібно створити продукт, в який вона закохається. А щасливі гості за допомогою сучасних технологій, сторіс і стрімів забезпечать таку рекламу, якій позаздрить будь-яке агентство», — говорить він.
Інвестор готовий чекати три-чотири місяці, і якщо не отримує дохід, починає нервувати, розповідає О. Насонова. «Деякі здаються через рік. І тоді на людей страшно дивитися — вони смикаються, оскільки розуміють, скільки грошей витратили. Щоб виручити хоч щось, вони і виставляють ресторан на продаж», — ділиться експерт. Як правило, інвестори готові купувати заклади за 30–50% від реальної вартості. Але тільки ті, які знаходяться в дуже вдалому місці. Решта розпродають своє обладнання і закриваються. Насонова прогнозує, що в цьому році з карти Києва зникнуть не менше 100 закладів громадського харчування.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, у скільки обійдеться орендувати дачу під Києвом на літній період.
Крім того, ми писали, скільки коштує в середньому однокімнатна квартира в Києві.