Приватні виконавці: найголовнішою проблемою є правосвідомість сторін виконавчого провадження

Практичний семінар «Приватне провадження. Адвокат + Виконавець» відбувся за участю представників Міністерства юстиції України, юридичного радника БФ «Центр комерційного права» Ігоря Ніколаєва, старшого партнера ЮФ ARIO LAW FIRM Юліана Хорунжого. Модератором панельної дискусії був радник юридичної фірми EVRIS Сергій Донков.

Учасники дискусії обговорили поточний стан реформування інституту приватного виконання та напрями розвитку органів самоврядування приватних виконавців.

Доповідачі зазначили, що однією з цілей реформи було здійснення децентралізації певних функцій Мін’юсту, щоб зменшити адміністративне та фінансове навантаження на міністерство. При цьому важливо лібералізувати доступ до професії та укріпити довіру до Міністерства юстиції.

Сергій Донков пояснив, що дуже важливе питання розвитку професії приватних виконавців. Від саморегулівних організацій декілька років чекають розвитку професійних стандартів і підвищення ефективності реалізації професії. У системі примусового виконання рішень дуже активно розвиваються професії приватних виконавців, арбітражних керуючих. Ефективність приватних виконавців значно, вища ніж державних, але їх кількість замала.

Серед проблем, з якими стикаються приватні виконавці, учасники зустрічі назвали категорії рішень, які вони мають право виконувати, та труднощі, які виникають при виконанні певних категорій рішень.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець не здійснює виконання рішень, боржником за якими є державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Але на етапі відкриття виконавчого провадження складно визначити, чи фінансується боржник виключно за рахунок держави. Встановити таку інформацію неможливо. При цьому, якщо провадження відкрито, приватний виконавець не може скасувати власний процесуальний документ, і у боржника немає іншого виходу, як оскаржити постанову у судовому порядку. Але боржники скаржаться до Мін’юсту, внаслідок чого призначаються перевірки, на підставі результатів яких з’являються подання про притягнення виконавців до дисциплінарної відповідальності.

Увагу було акцентовано й на тому, що приватний виконавець не здійснює виконання рішень про виселення та вселення фізичних осіб. При цьому на юридичних осіб таке обмеження не розповсюджується.

Незважаючи на те, що дії приватного виконавця можуть бути оскаржені до суду, боржники скаржаться до Мін’юсту, внаслідок чого відбуваються перевірки та подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Досвідом виконання судового рішення за умов місцезнаходження майна боржника у кількох областях України поділився заступник голови правління Всеукраїнського об‘єднання приватних виконавців «ФАКТ» приватний виконавець Анатолій Телявський.

Ним були описані й арештовані майнові комплекси у Рівненській, Тернопільській і Житомирській областях площею у десятки тисяч квадратних метрів сумарно за кілька днів, незважаючи на всю протидію з боку охорони і її намагання порушити закон, та повернені десятки мільйонів гривень стягувачу у найкоротші строки.

 Виконавець надав поради щодо планування здійснення та фіксації виконавчих дій:

• планувати свій час відповідно до відстані;
• витребувати у сторін виконавчого провадження всю інформацію про майно, його стан, площу ділянки, місцезнаходження, розмір приміщень;
• визначитися з групою, яка буде їхати на опис майна, та хто прийме майно на відповідальне зберігання;
• не треба зволікати з входженням до приміщень.

А. Телявський визнав, що доводиться стикатися з проблемами неврегульованості законодавства, технічними проблемами (робота реєстрів тощо), проблемами доступу до інформації. Та головна проблема, з якою стикаються приватні виконавці, це низька правова свідомість українського суспільства. Боржник не розуміє, що приватний виконавець може бути менеджером, який вирішить його фінансові проблеми, допоможе вийти зі складної ситуації, а стягувач відновить свої законні права. Налагодити комунікацію з боржником досить важко, адже часто вони у своїх бідах звинувачують саме виконавця, погрожують розправою, лякають правоохоронними органами, юридичними засобами.

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Іван Крегул висвітлив питання примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Він акцентував увагу на тому, що закон не містить інструкцій щодо того, як виконавець робить перевірку майнового стану боржника за місцем його проживання, як має потрапити у це майно, які його повноваження та дії під час примусового входження. Із практики спікер зазначив, що примусове проникнення до приміщення має бути останньою дією, яку необхідно виконати, бо суд дуже прискіпливо поставитися до вжитих приватним або державним виконавцем дій. При цьому закон не дає відповіді, яким чином має відбуватися примусове проникнення, хто може вчиняти ці дії, примусово проникати до житла.