Назначение пенсии по возрасту на льготных условиях не является надлежащим и достаточным основанием для увольнения лица, призванного на военную службу во время мобилизации на период действия военного положения.
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом особи до військової частини про визнання протиправними дій щодо відмови у її звільненні та зобов’язання військової частини припинити її службу у зв’язку з досягненням пенсійного віку.
Позивач звернувся до військової частини з рапортом про звільнення на підставі ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», проте отримав усну відмову. Він оскаржив такі дії до суду, вимагаючи визнати відмову протиправною, зобов’язати звільнити його та стягнути моральну шкоду.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що має статус учасника бойових дій та має право на дострокову пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд зауважив, що позивач проходить службу за призовом під час мобілізації на період дії воєнного стану, а Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби в таких умовах, серед яких досягнення пенсійного віку не передбачено.
Так, ч. 10 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці, які набули права на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п’ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «в» пунктів 1 частин 5 та 6 цієї статті.
Водночас згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби в мирний час за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Підпунктом «в» п. 1 ч. 6 ст. 26 цього Закону визначено, що військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби в мирний час за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Вказаним приписом установлено підстави для звільнення з військової служби виключно в мирний час та виключно для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також військовослужбовців, які проходять кадрову військову службу, які з огляду на встановлені обставини справи та характер спірних правовідносин не можуть застосовуватися до позивача під час дії правового режиму воєнного стану та як до військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Отже, дія положень ч. 10 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби до досягнення встановленого граничного віку перебування на військовій службі не поширюється на позивача, а призначення йому пенсії за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з приписами Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», не є належною та достатньою підставою для звільнення позивача з військової служби за призовом під час мобілізації та дії воєнного стану.
Постанова Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 420/30545/23 (провадження № К/990/30188/24).
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.