Апелляционный суд пересмотрел приговор обвиняемому в избиении сожительницы и в оставлении ее без помощи

Хмельницкий апелляционный суд вынес новый приговор обвиняемому в причинении тяжких телесных повреждений сожительнице и в оставлении ее без помощи. Об этом сообщает пресс-служба суда.

19 березня 2024 року у с. Глушківці Хмельницького району місцевий чоловік побив свою співмешканку та, забравши її телефон, залишив у хаті в небезпечному безпорадному стані.

Швидку викликали, вже коли у жінки почав сильно боліти живіт. Про це вона розповіла під час розгляду справи у суді першої інстанції. Сказала, що сама спровокувала співмешканця на побої, коли при ньому дзвонила знайомим. Мовляв, хотіла викликати ревнощі. Просила не позбавляти його волі.

Про те, що на агресію його спровокувала жертва, говорив і сам обвинувачений. Перед тим медикам обоє заявляли, що жінка «впала з гори».

Лікарі діагностували у неї перелом ребер, розрив селезінки, численні синці, крововиливи та садна по усьому тілі й голові.

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області визнав її співмешканця винним в умисному заподіянні тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та такому, що спричинило втрату органу (ч. 1 ст. 121 КК України), а також у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, що спричинило інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 135 КК України), та покарав його п’ятьма роками позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 3 роки іспитового строку.

Прокурор оскаржив вирок до апеляційного суду з проханням посилити покарання обвинуваченому до 6 років реального ув’язнення. Указав, що місцевий суд не повною мірою врахував те, що чоловік завдав співмешканці не менше 36 травмуючих дій, у тому числі у голову й черевну порожнину, бив ногами та протягом 19-21 березня не вживав заходів, щоб завезти її до лікарні. Бив не вперше. І зважаючи, що потерпіла перебуває з обвинуваченим у близьких стосунках, матеріально залежна від нього, її позиція не може бути визначальною при призначенні покарання, зазначив апелянт.  

Під час апеляційного перегляду справи обвинувачений та його захисник просили перекваліфікувати дії з 3 на 1 частину статті 135 Кримінального кодексу України й разом з потерпілою заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Колегія суддів ХАС визнала слушним прохання про перекваліфікацію дій обвинуваченого на частину 1 статті 135 КК України, позаяк за висновками судово-медичної експертизи, потерпіла втратила орган через заподіяння їй тілесних ушкоджень, а не унаслідок залишення у небезпеці.

Водночас погодилася й з аргументами прокурора. Зауважила: зважаючи на обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому, – вчинення злочину щодо особи, з якою він перебуває у близьких відносинах, характеру та способу вчинених злочинів, кількості та локалізації заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, підстав для звільнення його від відбування покарання немає. Думка потерпілої, котра перебуває з ним у близьких стосунках, при цьому не визначальна.

Відтак апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора: скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив новий – визнав обвинуваченого винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 135 КК України, й призначив йому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

З вироком апеляційного суду у справі № 689/1074/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.