Определение дополнительного срока для принятия наследства в связи с отсутствием у наследника информации об имеющемся завещании: позиция БП ВС

12:41, 14 августа 2024
Один из сыновей наследодателя обратился в суд с требованием о предоставлении дополнительного срока для принятия наследства, поскольку он не знал о составлении в его пользу завещания, что, по его мнению, является уважительной причиной пропуска такого срока.
Определение дополнительного срока для принятия наследства в связи с отсутствием у наследника информации об имеющемся завещании: позиция БП ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Неосведомленность о наличии завещания является уважительной причиной пропуска срока для принятия наследства только для лиц, не являющихся наследниками первой очереди или каждой следующей очереди, в случае их осведомленности об отсутствии наследников предыдущей очереди, приобретавших право на наследование по закону.

К такому выводу пришла Большая Палата Верховного Суда.

За обставинами справи один із синів спадкодавця звернувся до суду з вимогою про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач стверджував, що не знав про складення спадкодавцем на його користь заповіту, що, на його думку, є поважною причиною пропуску такого строку.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, відхиливши посилання позивача на необізнаність про наявність заповіту на його ім’я як на поважну причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги.

Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з незнанням спадкоємця про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов’язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.

Позивач у цій справі є спадкоємцем майна свого померлого батька за заповітом та за законом як спадкоємець першої черги.

Тож навіть у разі незнання про наявність заповіту позивач повинен був учинити активні дії для прийняття спадщини – подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України шестимісячний строк.

Велика Палата ВС констатувала, що факт усвідомлення позивачем його права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги спадкування поряд із незнанням про наявність заповіту, складеного на його ім’я, за умови невчинення ним жодних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК України строку, не свідчить як про порушення принципу свободи заповіту, так і про виникнення в нього об’єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК України строк.

Крім того, ВП ВС врахувала, що в цій справі спір виник між двома спадкоємцями-братами. Відповідач, який також є спадкоємцем першої черги, прийняв спадщину у встановленому ЦК України порядку, тому поновлення порушених, на переконання позивача, прав призведе до втручання у право власності відповідача, що не відповідатиме принципу пропорційності, а також до порушення принципу правової визначеності стосовно іншого спадкоємця, який добросовісно реалізував власні цивільні права.

Отже, ВП ВС дійшла висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк із часу відкриття спадщини.

Ознайомитись з постановою ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24 ) можна за посиланням. 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Ігор Дашутін
    Ігор Дашутін
    суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді
  • Ольга Кашпур
    Ольга Кашпур
    суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді