Надлежащий состав суда для решения вопроса о возвращении искового заявления: позиция БП ВС

В Пятом апелляционном административном суде разъяснили позицию БП ВС относительно надлежащего состава суда для решения вопроса о возвращении искового заявления (постановление от 19 октября 2023 года по делу №990/83/23).

Как мы писали, Большая Палата ВС в деле по иску Геннадия Труханова к ВСП решила, в каком составе КАС ВС должен рассматривать вопрос о возвращении искового заявления.

ВП ВС вказала що, закон передбачає колегіальний розгляд складних справ і перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 123 КАС саме суд у колегіальному складі (у разі розгляду справи колегією суддів відповідно до ст. 33 КАС) має право залишити позовну заяву без розгляду у випадках, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявить після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, суд визнає неповажними, а також якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений ним в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і не знайде інших підстав для визнання причин такого пропуску поважними.

ВП ВС зазначила що, якщо питання про повернення позовної заяви у зв`язку з не усуненням позивачем її недоліків вирішив визначений за результатами автоматизованого розподілу справи колегіальний склад суду, то таке вирішення не можна вважати розглядом справи неповноважним складом суду. Тому, в розумінні норм та ч. 6 ст. 169 КАС вирішення питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, має вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.

Правильність такого висновку зауважується через системний аналіз норм КАС, зокрема правил ст. 32, 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів.

Із цього аналізу випливає, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.