Забудовник оскаржив дії Київської міської ради при прийнятті низки рішень, відповідно до яких було повернуто статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі м. Києва. Деталі справи інформує пресслужба ВС.
Позивач переконував, що орган місцевого самоврядування не може скасувати своє попереднє рішення, оскільки воно було реалізоване та породило правові наслідки у вигляді права користування земельною ділянкою.
Суди встановили, що у квітні 2007 року Київміськрада затвердила містобудівне обґрунтування, яким внесла зміни до містобудівної документації та визначила параметри будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Миколи Амосова, внесла зміни до Генерального плану розвитку міста Києва і до Програми озеленення м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, перевівши зону зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови.
Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач зобов’язувався забезпечити будівництво, експлуатацію та обслуговування комплексу, спочатку був укладений строком на п’ять років, згодом – продовжений до десяти років, тобто до 22 серпня 2017 року.
Під час дії цього договору будівництва чи будь-якої підготовки до нього не проводили, продовження договору оренди ділянки на користь забудовників Київміськрада не приймала.
28 липня 2020 року відповідач своїми двома рішеннями повернув статус території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр, а також визнав свої попередні рішення такими, що не відповідають інтересам територіальної громади м. Києва.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилася з рішенням суду апеляційної інстанції про те, що під час прийняття оскаржуваних рішень Київміськрада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.
Відповідно до ЗК України та Закону України «Про оренду землі» передача земель, зокрема, комунальної власності в оренду фізичним та юридичним особам здійснюється на підставі рішення виконавчого органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, дія договору оренди завершилася у 2017 році. Отже, надане право не було реалізовано забудовником і можливість його реалізувати станом на липень 2020 року була вичерпана, а тому будь-якого втручання в діяльність позивача чи будь-якого іншого суб’єкта господарювання через прийняття спірних рішень не відбулось.
Також міськрада не змінювала цільового призначення земельної ділянки, оскільки своїм рішенням про повернення статусу території зелених насаджень загального користування у парку відпочинку Протасів Яр скасувала ті зміни до Генерального плану розвитку міста Києва та до Програми озеленення м. Києва, які вносила у 2007 році.
Крім цього, Верховний Суд узяв до уваги висновки Конституційного Суду України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, де зазначено, що орган місцевого самоврядування має право за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Постанова Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 160/8226/20 (адміністративне провадження № К/9901/39851/21).
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив відмінності між трудовим договором і цивільно-правовим.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.