КАС ВС розглянув справу щодо окремих питань введення в експлуатацію об’єктів будівництва

Саме на замовника будівництва покладено обов’язок ініціювати питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові, прийнятій за результатом розгляду справи за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, третя особа на стороні позивача – Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Спартак». Деталі справи повідомили у пресслужбі ВС.

Спір виник через дії та рішення відповідача, який у ході позапланової перевірки капітально відремонтованої будівлі спортивної школи встановив, що цей об’єкт будівництва не введений в експлуатацію, як того вимагає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», проте експлуатується. Це стало підставою для складення припису та притягнення зазначеного Департаменту до відповідальності через порушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вважає протиправними такі дії та рішення Управління ДАБК, мотивуючи тим, що Департаментом освіти та гуманітарної політики не здійснювались дії як замовником будівництва щодо подання відповідної заяви стосовно забудови території, а отже він не має статусу суб’єкта містобудівної діяльності.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову. Верховний Суд не погодився з цим рішенням з огляду на таке.

Розглядаючи справу, суди встановили, що в ході реалізації проекту з капітального ремонту будівлі для проведення навчально-тренувальних занять відбулася зміна замовника будівництва в результаті передачі цього об’єкта з балансу КДЮСШ Черкаської міськради на баланс КДЮСШ «Спартак» Черкаської міськради.

При цьому КДЮСШ «Спартак» подала до Управління ДАБК повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, а саме про зміну замовника будівництва (відповідно до п. 15-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466).

Верховний Суд вказав, що відповідно до встановленого Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення до реєстру інформації, зазначеної в повідомленні. Відомості щодо раніше внесених даних, зазначених у декларації, підлягають вилученню з реєстру.

У цій справі відсутні відомості про включення до реєстру відповідачем змін про замовника будівництва об’єкта, щодо якого виник спір.

За таких обставин проведення перевірки щодо позивача, який не є замовником будівництва, складання припису та застосування до нього штрафних санкцій за порушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до пунктів 4 та 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якими передбачено притягнення до відповідальності суб’єктів  містобудування, які є саме замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника  і  підрядника  одночасно,  не відповідає законності при застосуванні заходів впливу. Отже, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року № 2340/4928/18.

Раніше ми розповідали, чи потрібно врахувати громадські інтереси під час розроблення проектів містобудівної документації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.