Чи потрібно врахувати громадські інтереси під час розроблення проектів містобудівної документації

Громадянин оскаржив до суду рішення Івано-Франківської міськради про затвердження детального плану території для будівництва освітнього закладу в місті. Про деталі справи розповідає пресслужба ВС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ухвалив оскаржуване рішення, не розглянувши звернення громадян, які заперечували проти знищення водойми, на місці якої міська влада планувала зведення освітнього закладу. Пояснювали свою позицію тим, що водойма виконує функцію пожежної, а також є резервуаром для збору дощових та підшкірних вод, що запобігає підтопленню масиву. Заявники також вважали можливим передати водойму на баланс та утримання відповідної державної структури чи установи, яка займалася б охороною, збереженням і відтворенням водного об’єкта.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірне рішення міськради прийнято відповідачем не в спосіб, що визначений Законом, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки законодавець передбачив обов’язок органу місцевого самоврядування реєструвати пропозиції, що надходять від громадськості, та надавати відповідь про їх врахування або обґрунтовану відмову. Натомість, не вчинивши зазначених вище дій, орган місцевого самоврядування не забезпечив урахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації.

Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема, детальних планів територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної в ч. 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проєктів такої документації забороняється (ч. 2 ст. 21 Закону).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінет Міністрів України постановою від 25 травня 2011 року № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Виходячи з того, що одним з етапів проведення процедури затвердження детального плану території є проведення громадських обговорень, колегія суддів дійшла висновку, що врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку орган місцевого самоврядування, замовник та розробник містобудівної документації не зобов’язані їх розглядати та, відповідно, враховувати.

Суди встановили, що позивач та інші особи зверталися з такими пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо неможливості затвердження плану в запропонованій редакції. Ці пропозиції були обґрунтовані порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 344/1479/19 (адміністративні провадження № К/9901/27142/19, № К/9901/28244/19).

Раніше «Судово-юридична газета» писала, які обставини не можуть визнаватися нововиявленими: постанова КЦС ВС.

Крім того, КЦС ВС роз’яснив порядок проведення апеляційним судом спрощеного провадження без виклику сторін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.