В плюралістичному демократичному суспільстві ті, хто обирає свободу релігії, повинні прийняти і змиритися з запереченням іншими їх релігійних переконань. Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Гачечиладзе проти Грузії» (№ 2591/19).
Компанія Aiisa, що випускає презервативи, використала спірний з етичної сторони маркетинговий хід. На упаковці своєї продукції вона стала використовувати написи і зображення, пов’язані з історичними персонами Грузії або релігійною тематикою.
Національні суди встановили, що чотири з дизайнів, які вона використовувала в соціальних мережах та на пакуванні презервативів, порушували моральні норми і були неетичною рекламою. У зв’язку із цим власник компанії Ананія Гачечиладзе в адміністративному порядку була оштрафована на суму, еквівалентну 160 доларів США. Також було заборонено використання зображень в рекламі презервативів у майбутньому.
Жінка звернулася до ЄСПЛ. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що рекламувала використання презервативів та безпечних статевих зносин у суспільстві, в якому статеве життя та статеве виховання, на її думку, вважалося табу, та скаржилась на провадження проти неї та заборону використовувати чотири дизайни.
Суд у Страсбурзі взяв до уваги те, що у визначенні легітимного балансу між цінностями, закріпленими у Конституції Грузії та Конвенції, на рішення національних судів істотно вплинули погляди на етичні питання представників Грузинської православної церкви.
Але такий підхід суперечить встановленому Конституційним судом Грузії стандарту, згідно з яким неприпустимо нав’язувати етичні норми або світогляд конкретної особи або групи осіб іншим групам суспільства за допомогою державних інститутів, в тому числі суду.
Це також суперечить міжнародним стандартам. В плюралістичному демократичному суспільстві ті, хто вибирає свободу релігії, повинні прийняти і змиритися з запереченням іншими їх релігійних переконань.
Отже, дійшов висновку ЄСПЛ, рішення національних судів не були релевантними та достатньо обґрунтованими для виправдання втручання у свободу вираження поглядів.
Тож конвенційні гарантії у цій справі були порушені.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Гачечиладзе проти Грузії» (№ 2591/19) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судебно-юридическая газета» писала, що ЄСПЛ визначив, коли формальне виконання вимог законодавства може порушити Конвенцію.
Також ЄСПЛ зазначив, коли деперсоналізовані негласні розшукові дії порушують право на приватне життя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.