Пред’явлення особи для впізнання за фотознімками: постанова ККС ВС

Пред’явлення особи для впізнання лише за фотознімками не має наслідком недопустимість доказів за умови дотримання приписів ст. 228 КПК. Обов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками законодавством не передбачено, що унеможливлює визнання доказу недопустимим на цій підставі. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 442/6175/18.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КПК. За ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без змін. У касаційній скарзі захисник вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою те, що протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками є недопустимим доказом, оскільки слідчий належним чином не обґрунтував необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Однак з такими доводами сторони захисту щодо недопустимості протоколу пред’явлення особи для впізнання колегія суддів не погодилась, виходячи з наступного. Частиною 6 ст. 228 КПК передбачено, що за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явлення особи для впізнання.

Ураховуючи положення вказаної норми закону, ВС дійшов висновку, що доводи захисника про порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 228 КПК є безпідставними, оскільки зазначена слідча дія проводилася з дотриманням вимог КПК, а обов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками законодавством не передбачено.

Крім того, захисник вказує, що у вищевказаному протоколі відсутній запис про виконання слідчим положень ч. 1 ст. 228 КПК та не вказано, за якими саме ознаками потерпіла впізнала особу, яка здійснила на неї напад.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 КПК перед тим, як пред’явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з’ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол.

Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий перед пред’явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_3 попередньо з’ясував, чи може вона впізнати нападника, опитав про зовнішній вигляд і прикмети особи, яка вчинила напад, а також обставини, за яких потерпіла бачила цю особу.

При цьому потерпіла зазначила, що може впізнати особу, яка шляхом нападу заволоділа її майном, за зовнішніми ознаками обличчя, а саме за формами носа, губ, очей. Цей факт зафіксовано в зазначеному протоколі та закріплено підписом потерпілої. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи захисника в частині порушення слідчим вимог ч. 1 ст. 228 КПК є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами провадження. Також у своїй касаційній скарзі захисник зазначає, що пред’явлення особи для впізнання за фотознімками проведено з грубим порушенням норм процесуального закону, оскільки під час слідчої дії були відсутні поняті.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевим судом встановлено, що вказана слідча дія проводилась за участю потерпілої ОСОБА_3 та понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6. При цьому зауважень або скарг від учасників слідчої дії не надходило. Відповідно до вироку місцевий суд, урахувавши вказані обставини та дослідивши протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, встановив, що зазначений процесуальний документ повністю відповідає вимогам закону, слідчу дію проведено у присутності понятих, з дотриманням процедури, визначеної кримінальним процесуальним законодавством, та зробив висновок про наявність усіх підстав для взяття його до уваги.

Апеляційний суд, перевіряючи вирок в апеляційному порядку, з такими висновками місцевого суду погодився. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що пред’явлення особи для впізнання за фотознімками проведено з дотриманням норм процесуального законодавства, а протокол за результатами проведення цієї слідчої дії відповідає вимогам, передбаченим КПК, доказів, які б підтверджували зворотне, у ході касаційного розгляду не встановлено, а тому доводи захисника щодо недопустимості як доказу протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо іпотеки.

Крім того, ККС відповів на питання, які ухвали слідчого судді не підлягають оскарженню.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.