Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу № 260/888/19, у якій Державна авіаційна служба України просила суд зобов’язати фізичних осіб виконати її (Державіаслужби) рішення щодо припинення будівництва на приаеродромній території Міжнародного аеропорту «Ужгород» та знести об’єкт самочинного будівництва, визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо непогодження об’єкта відповідного будівництва та видачі містобудівних умов та обмежень. Про деталі справи розповіли у пресслужбі ВС.
Позивач переконував, що будівництво здійснюється без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби, а це є порушенням норм чинного законодавства.
Верховний Суд погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 69 Повітряного кодексу України будівлі і природні об'єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
Згідно з Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року № 954 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), місце розташування і висота об'єктів на приаеродромній території та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).
Процедура розгляду та надання Державіаслужбою такого погодження визначена в Порядку погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 721.
Відповідно до п. 57 Положення № 954 погодженню з Державіаслужбою або Міноборони підлягають місце розташування та висота, зокрема, об’єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об’єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 км; об’єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
Крім цього, зі змісту п. 59 зазначеного Положення випливає, що експлуатант аеродрому повинен повідомити орган місцевого самоврядування про межі приаеродромної зони, надавши відповідні матеріали для врахування під час планування, будівництва і розвитку населених пунктів.
Верховний Суд дійшов висновку, що надання містобудівних умов та обмежень забудови об’єктів, які розміщені на приаеродромних територіях, та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснюється органами місцевого самоврядування за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації. При цьому саме експлуатант аеродрому має повідомляти відповідні органи місцевого самоврядування про межі зазначених зон для врахування під час планування, будівництва і розвитку населених пунктів.
Отже, у зв’язку з тим, що гранично допустима висотність торгово-житлового комплексу, на яке Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міськради було видано містобудівні умови та обмеження, є 21 м від планувальної позначки землі, тобто меншою за встановлені 45 м відносно контрольної точки аеродрому, суди дійшли висновку про те, що місце розташування та висотність такого об’єкта не потребує погодження.
Крім цього, на момент надання замовникам будівництва містобудівних умов та обмежень експлуатант аеродрому не надав графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження. Отже, міська рада та замовники будівництва під час надання та, відповідно, отримання дозвільних документів на будівництво не були обізнані, що відповідна територія належить до приаеродромної.
Раніше ми писали, що КАС ВС пояснив, коли насильство в сім'ї є недостатньою підставою для анулювання дозволу на зброю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.