Якщо проведення допиту свідка у режимі відеоконференції не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому процесі та не перешкодило реалізації прав обвинуваченого, у тому числі права на допит свідка, підстави для визнання показань останнього недопустимими доказами відсутні. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 725/6078/14-к.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК. За ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено у частині призначення покарання.
У касаційній скарзі захисник серед іншого навів аргументи щодо порушення правил допиту свідка в суді, які, на його думку, свідчать про недопустимість показань свідка як доказів. ВС залишив оскаржувані вирок та ухвалу без змін.
Колегія суддів ККС дійшла висновку про безпідставність доводів захисника, виходячи з такого. Саме по собі проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження не суперечить вимогам Конвенції, нормам національного законодавства (ст. 336 КПК), та є прийнятною формою участі в судовому розгляді, яке не свідчить про порушення принципів його справедливості і публічності.
Як убачається з матеріалів справи, у місцевому суді допит свідка дійсно було проведено в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення іншого суду, який розташований за місцем проживання цієї особи. Однак обставини, за яких свідок брав участь дистанційно в судовому засіданні, жодним чином не ставили захист у невигідне положення порівняно з іншими учасниками судового розгляду, і це не спричинило порушення права на справедливий суд. Так, місцевий суд з метою забезпечення оперативності судового провадження призначив проведення судового засідання за участю свідка в режимі відеоконференції на підставі відповідного клопотання прокурора, яке було мотивоване тим, що ОСОБА_1 проживає за межами області та не має можливості прибути в судове засідання через зайнятість на роботі.
Разом із тим дані технічного запису свідчать, що допит свідка в судовому засіданні відбувся з дотриманням вимог ст. 352 КПК. Т
Ствердження захисника, що прокурор ставив навідні запитання під час допиту цього свідка, є необґрунтованими, оскільки прокурор з дозволу головуючого в будь-який момент судового провадження має право ставити питання учасникам судового розгляду. Крім того, допит свідка проходив під контролем суду, а сторона захисту не була позбавлена можливості скористатися як правом ставити питання свідку, так і висловлювати свій протест з метою зняти питання до свідка, а також правом на його перехресний допит.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в цьому випадку перебування свідка під час допиту в іншому приміщенні не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому процесі й жодним чином не перешкодило реалізувати обвинуваченому свої права, у тому числі право на допит свідка.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив підстави для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Також ми розповідали про обшук та огляд у кримінальному процесі: ККС ВС висловив позицію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.