Верховний Суд роз’яснив підстави для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні

Підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечує проти такого розгляду. В такому випадку прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення розгляду в судовому засіданні. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 397/784/20.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що чоловік під час сварки з потерпілим, що виникла на ґрунті ревнощів, умисно завдав останньому удар в області лівої брови палкою, яку взяв із собою заздалегідь, від чого потерпілий впав. Після цього він ще наніс два удари палкою по кінцівкам. Внаслідок протиправних дій потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження.

За вироком місцевого суду чоловік був засуджений до покарання у виді громадських робіт строком на 60 годин. Ухвалою апеляційного суд апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, а вирок місцевого суду – без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд у порушення вимог кримінального процесуального закону не зазначив у вироку формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, обмежившись лише викладенням обвинувачення, яке було пред’явлено органом досудового розслідування. Також вказував, що суд апеляційної інстанції, у свою чергу, допустив невірне тлумачення положень ч.2 ст. 382 КПК України, не дав вмотивованої відповіді на доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом вимог процесуального закону, що є порушенням ст. 419 КПК України.

Висновок Верховного Суду

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що особа обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

ВС підкреслив, що розгляд таких справ у суді здійснюється в порядку ст. 381-382 КПК України. При цьому суд має право призначити розгляд обвинувального акта у судовому засіданні та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне або суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В останньому випадку розгляд проводиться у порядку спрощеного провадження, яке має на меті прискорення кримінального провадження, усунення необґрунтованої тяганини при розгляді кримінальних справ і дозволяє забезпечити вирішення завдань кримінального провадження при процесуальній та ресурсній економії.

ВС зауважив, що підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечує проти такого розгляду. В такому випадку прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення розгляду в судовому засіданні.

При цьому положеннями ст. 382 КПК передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження досудового розслідування обставини, які не оспорюється учасниками судового провадження.

Отже, за вимоги згоди всіх учасників судового провадження щодо обставини скоєного кримінального правопорушення, суд зазначає у вироку ті обставини, які були встановлені органом досудового розслідування. Тому їх виклад у вироку не може відрізнятися від того, як заначено в обвинувальному акті.

Як встановлено з вироку суду щодо засудженого, він містить виклад тих же фактичних обставин, які були встановлені органом досудового розслідування. У мотивувальній частині вироку міститься формулювання обвинувачення, місце, час, спосіб вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, форма вини, мотиви вчинення правопорушення, стаття та її частина, що передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Крім того, суд також послався у вироку на заяву  засудженого від 03 липня 2020 року щодо визнання ним своєї винуватості, де він висловлював згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, був ознайомлений з обмеженнями його прав на апеляційне оскарження та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. При цьому суд у вироку зазначив, що після вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, він дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, який поставлений йому у провину, знайшла своє підтвердження.

З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції, який у свою чергу стверджував, що оскаржуване прокурором судове рішення, яке було розглянуто в спрощеному порядку, є законним, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та вмотивованим, оскільки в ньому наведені належні і достатні мотиви й підстави його ухвалення. Також суд зазначив, що прокурор не навів конкретних підстав, передбачених ст. 412 цього кодексу, для скасування вироку. Це рішення апеляційного суду є вмотивованим, містить відповідні на усі доводи апеляційної скарги прокурора та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Суд касаційної інстанції погодився із висновками апеляційного суду, вважає постановлені у даному кримінальному провадження рішення законними та обґрунтованими і не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для їх скасування.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала коли особа не має право оспорювати батьківство.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.