Кримінальне переслідування журналістів з боку влади: рішення ЄСПЛ

Незалежні або опозиційні журналісти часто бувають настільки незручними, що влада, намагається за будь-яку ціну усунути їх від професійної діяльності. У хід йдуть кримінальні провадження, де сторона обвинувачення і суд грають в одні ворота. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Аваз Зейналов проти Азербайджану» (заява № 37816/12), повідомляє «ECHR. Ukrainian Aspect».

У жовтні 2011 року був заарештований головний редактор газети «Хурал» Аваз Зейналов. Скаргу подала проти нього депутат парламенту країни Гюляр Ахмедова, яка звинуватила журналіста в здирництві за не розміщення компрометуючих матеріалів.

Бакинський суд з тяжких злочинів визнав чоловіка винним в ухиленні від сплати податків, невиконанні вироку суду, отриманні неправомірної вигоди в великому розмірі та вимаганні та засудив до дев’яти років позбавлення волі.

Сторона захисту звертала увагу на політичний характер переслідування. Стверджувалося, що насправді Ахмедова сама приходила до головного редактора і пропонувала гроші в обмін на лояльність. Але той не прийняв цю пропозицію. Крім того, адвокати звертали увагу на те, що слідство проводилося упереджено, а суд фактично не розслідував справу. Вирок став копією обвинувального акта. У суді скаржниця не відповіла на питання обвинуваченого. Інші свідки також не дали однозначних свідчень про дачу хабарів Зейналову.

Оскільки оскарження порушень на національному рівні успіху не мало, А. Зейналов звернувся до Європейського суду з прав людини.

Посилаючись на статтю 5 § 3 (право на свободу і безпеку), статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд) та 3 (d) (право на присутність та допит свідків), статтю 6 § 2 (презумпція невинуватості), статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) та статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник скаржився на те, що національні суди не обґрунтували необхідність його тримання під вартою, на порушення його права на презумпцію невинуватості рішенням Апеляційного суду, а також на порушення його права на повагу до приватного та сімейного життя і його права на захист своїх журналістських джерел і свободи вираження поглядів у результаті обшуків та конфіскацій, проведених у його будинку, на робочому місці та в транспортному засобі, а також перехоплення його телефонних розмов та повідомлень.

Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій за вказаними пунктами та присудив заявнику 10 тис. євро компенсації завданої моральної шкоди.

Раніше ЄСПЛ став на захист права українських журналістів на конфіденційність їхніх джерел.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.