Коли депутат міськради уповноважений представляти в судах інтереси такої ради та інтереси виборців

Депутат міської ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №607/8188/17.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач – депутат місцевої ради, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до міської ради, в якому просив визнати пленарне засідання XV сесії 7 скликання Тернопільської міської ради від 2 червня 2017 року неповноважним.

В обґрунтування позову зазначив про відсутність необхідної кількості депутатів для визнання сесії ради повноважною.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди дійшли висновку, що пленарне засідання сесії міської ради було повноважним, оскільки в сесійній залі були присутні 21 депутат. Також суди вказали, що відсутність у позивача прав чи обов’язків, які могли виникнути з прийняттям щодо нього на пленарному засіданні сесії рішень чи ненормативних актів, не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим позовом.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Депутат міської ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов’язаних із його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат міської ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. Водночас, депутат міської ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Крім того, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб’єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов’язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Сесія міської ради є певним періодом, протягом якого працює місцева рада; пленарні засідання є однією з форм роботи міської ради, які проводяться відповідно до встановленої процедури і протягом роботи сесії.

Ототожнювати сесію з пленарним засіданням є помилковим.

Так само помилковим є трактувати повноважність сесії міської ради через призму присутності на її пленарному засіданні депутатів міської ради безвідносно до рішень, які ухвалила ця рада на своєму пленарному засіданні під час сесійного періоду.

Тобто правова оцінка того, чи дотримано вимог закону щодо кворуму на пленарному засіданні могло бути одним з аспектів правової оцінки рішення, яке ухвалила міської рада на пленарному засіданні під час певної сесії.

Раніше ми розповідали, у чому полягає публічне правонаступництво органів державної влади.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.