Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого: постанова КАС ВС

Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого без накладення дисциплінарного стягнення Міністерством юстиції України, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №620/1932/19 (провадження №К/9901/495/20) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов’язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати наказ «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)», виданого позивачу, зобов’язати Мін’юст поновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що підставою для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого стало застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого у зв’язку з тим, що він не пройшов підвищення кваліфікації.

Відповідачем наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не виносився, анулювання свідоцтва не є дисциплінарним стягненням та можливе як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Подання дисциплінарної комісії та її рішення не може вважатися підставою видачі наказу про анулювання свідоцтва позивача та не є доказом притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1. Зобов’язано Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу.

Обґрунтовуючи вказане рішення, суди, серед іншого, вказали на те, що оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтв є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з пунктом 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстави для анулювання свідоцтва відсутні.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, до повноважень якого відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень за поданням Дисциплінарної комісії.

Рішення ж Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і, як наслідок, такого рішення - анулювання свідоцтва. У даному випадку Міністерством юстиції України, не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, яке відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтв є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, а тому згідно з пунктом 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстави для анулювання свідоцтва були відсутні.

Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого не є видом дисциплінарного стягнення, яке може бути накладено на арбітражного керуючого згідно зі статтею 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Свідоцтво може бути анульовано лише у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, внаслідок накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, анулювання свідоцтва без накладення стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Раніше КАС ВС пояснив, на що повинен дивитися суд, вивчаючи довіреність представника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.