Стаття 105 КК: коли суд звільняє неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру

Звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105 КК) може бути застосовано у випадку вчинення ним двох тотожних діянь, що утворюють повторність кримінальних правопорушень. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 161/20070/19.

 Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду неповнолітнього ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК. На підставі ч. 1 ст. 105 КК неповнолітнього ОСОБА_1 звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 105 КК, у вигляді передачі його під нагляд матері (ОСОБА_2) тривалістю 1 рік.

Апеляційний суд залишив вказане судове рішення без зміни.

 Обґрунтування позиції ККС: ОСОБА_1 вчинив два тотожні кримінальні правопорушення, які утворюють повторність. Відповідно до ст. 12 КК (в редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, є злочином невеликої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, - злочином середньої тяжкості.

Стаття 105 КК не містить заборони до застосування інституту звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру в разі вчинення неповнолітнім двох аналогічних кримінальних правопорушень невеликої або середньої тяжкості, які утворюють повторність.

 У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та надав суду детальні показання про обставини вчинення кримінальних правопорушень. Обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданих збитків. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Врахувавши зазначені обставини та дані про особу неповнолітнього ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість його звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері, зауваживши, що саме такий вид примусового заходу виховного характеру сприятиме виправленню неповнолітнього ОСОБА_1 і буде більш дієвим та ефективним способом впливу на нього і що він на даний час не потребує застосування покарання.

Раніше ми розповідали, за яких умов особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.