Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Котьонок проти Росії» (заява № 50636/11), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
У березні 2009 року після побутового скандалу у родині Котьонків, який виник на фоні алкогольного сп’яніння батька Володимира, його дочка Ірина викликала поліцію, яка забрала дебошира до місцевого відділку, де його помістили в камеру для тримання адміністративних правопорушників.
Через півгодини затриманого знайшли мертвим на підлозі з гумкою зі штанів, зав’язаною на шиї. Пізніше судмедексперти встановили, що смерть настала в результаті повішення на цій резинці, яка була закріплена на решітці. У той же день поліцейське керівництво провело перевірку за фактом загибелі чоловіка і оголосило суворі догани чотирьом правоохоронцям.
Органи влади провели розслідування, яке призвело до скасування рішення в березні 2011 року. Вони вважали, що у них немає інформації, яка б свідчила про будь-які злочини вбивства, насилля або підбурювання до самогубства. Спроби родичів відновити кримінальне провадження успіху не мали.
Дружина та діти також подавали цивільний позов, вимагаючи відшкодування моральної шкоди, яку вони зазнали.
Оскаржуючи рішення, родичі загиблого посилалися, зокрема, на практику ЄСПЛ, згідно з якою, коли йдеться про осіб, що знаходяться в ізоляції, Європейський суд з прав людини звертає особливу увагу, що вони знаходяться в уразливому становищі і що на владу покладено обов’язок щодо їх захисту. На державу покладено обов’язок відповідати за будь-яку шкоду здоров’ю, отриману в умовах ізоляції. Це зобов’язання вимагає особливо суворого дотримання, коли йдеться про загибель людини.
Але і ці вимоги були відхилені.
Тоді родина звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 2 (право на життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявники стверджували, що органи влади не вжили всіх необхідних заходів для захисту життя Володимира Котьонка, а також те, що розслідування, проведене після його смерті, було неефективним.
Втім, суд у Страсбурзі також констатував відсутність порушення конвенційних гарантій.
Раніше ЄСПЛ зазначив, що спілкування з адвокатом через скляну перегородку порушує конфіденційність зустрічі.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла, які справи ЄСПЛ буде розглядати швидше після запровадження нової системи пріоритетів розгляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.