Конституцією встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності: КАС ВС

Ст. 61 Конституції України встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №300/195/20.

Так, Об'єднана палата Верховного Суду під час розгляду справи №260/1743/19 за схожих правовідносин у постанові від 22.12.2020 дійшла висновку, що в умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи-підприємця за статтею 265 КЗпП України та статтею 41 КУпАП, має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця не на користь останнього.

Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи-підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб'єкта права - фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус. Оскільки правовий статус підприємця фізична особа з повною цивільною дієздатністю набуває в порядку реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (згідно з частиною першою статті 42 Конституції України та частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 128 Господарського кодексу України).

Отже, фізична особа-підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого:

-  штрафи, передбаченні статтею 265 Кодексу законів про працю України, є заходами фінансової відповідальності, а тому підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає;

-  фізична особа-підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв'язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.

«Підхід, застосований судами першої та апеляційної інстанції, в контексті обставин цієї справи, призвів до того, що позивачку фактично притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за одне й те саме порушення двічі: постановою відповідача від 03.01.2020 - 125190 грн і постановою суду від 16.01.2020 - 8500 грн. Такий результат правозастосування, не зважаючи на причини його виникнення, не узгоджується з цілями ст. 61 Конституції України.

Суди обґрунтовано звернули увагу на те, що позивачка могла спробувати уникнути цієї ситуації, оскаржуючи постанову суду від 16.01.2020 з мотивів порушення ст. 61 Конституції України. Однак, зважаючи на імперативний характер цієї статті, для її застосування поведінка позивача не може бути визначальною», - йдеться у постанові ВС.

Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про помилковість позицій судів першої та апеляційної інстанцій та необхідність скасування оскаржуваних рішень.

Раніше ми розповідали, яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.