КГС ВС вказав на важливі аспекти щодо розподілу витрат на правничу допомогу

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Про це зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №  925/1137/19.

Що ж до посилань у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій статті 126 ГПК України та неправильне застосування статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, то Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що у вказаній постанові, ухваленій за результатами перегляду судових рішень у справі за позовом ТОВ до АТ про визнання недійсним розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції і направляючи цю справу на новий апеляційний розгляд, дійшов висновку, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Оскільки суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції, що витрати Відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами та не встановив, якими доказами підтверджується фактичне понесення Відповідачем витрат на правову допомогу (їх оплати), Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував обставини, пов`язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим допустив порушення вимог статей 86, 236 ГПК України.

Разом з цим за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Таким чином об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 відступила від висновку щодо застосування положень статті 126 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 08.10.2019 Підприємство (клієнт) та Адвокат уклали Договір про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а саме представляти інтереси клієнта у господарському суді Черкаської області у справі № 925/1137/19 (пункт 1.2); за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.2 цього договору, клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), який складається з винагороди за складання відзиву на позовну заяву (3 750,00 грн), винагороди за складання інших процесуальних документів (600,00 грн за кожну сторінку), винагороди за судове представництво адвокатом, прибуття, участь у судових засіданнях (4 350,00 грн за кожне судове засідання) (пункт 5.1); клієнт здійснює остаточний розрахунок з Адвокатом не раніше закінчення судового розгляду справи в господарському суді Черкаської області, але не пізніше двох банківських днів після надання адвокатом акта приймання-передачі наданих послуг (пункт 5.2); клієнт як податковий агент здійснює з винагороди адвоката відповідні утримання до державного бюджету (18% - податок на доходи фізичних осіб, 1,5 % - військовий збір) та нарахування на суму винагороди у розмірі 22 % (пункт 5.3); за актом приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2019 Адвокат надав КП правову допомогу на суму 12 450,00 грн, яка складається з: 3 750,00 грн винагороди за складання відзиву на позов та по 4 350,00 грн оплати послуг з представництва у судових засіданнях 24.10.2019 та 28.11.2019), що також відображено у детальному описі робіт (наданих послуг), в якому зазначено час, витрачений Адвокатом на виконання відповідних робіт; КП здійснило оплату послуг Адвоката у повному обсязі відповідними платіжними дорученнями.

Задовольняючи заяву Підприємства про розподіл судових витрат та покладаючи на Компанію 12 450 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи, суди виходили з того, що Адвокат надав докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а також їх вартості, зокрема, копії Договору про надання правової допомоги, акта прийому-передачі наданих послуг від 20.11.2019, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2018, довіреності від 16.05.2019 № 637 на представництво інтересів Підприємства, відповідних платіжних доручень про сплату винагороди, військового збору та податку з доходів найманих працівників, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги; доводи Компанії, що Підприємство не довело суму понесених ним витрат на правову допомогу, зокрема, не надало доказів перерахування винагороди (гонорару) Адвокату, суд апеляційної інстанції відхилив з посиланням, зокрема, на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України); після надання Підприємством доказів на підтвердження витрат на правову допомогу в суді першої інстанції Компанія не заявила про зменшення таких витрат, а в апеляційній скарзі не надала доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків; розмір наданих Підприємству адвокатських послуг співмірний ціні позову.

Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у сукупності суди дійшли висновку, що Підприємство підтвердило обсяг наданих Адвокатом послуг і виконаних ним робіт, а також відхилило доводи Компанії, що КП не довело суму понесених ним витрат на правову допомогу, оскільки за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З огляду на викладене у вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, обставини, викладені у касаційній скарзі, не приймаються Касаційним господарським судом у складі об`єднаної палати, оскільки спростовуються наведеними у даній постанові доводами.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження Підприємством не доведено наявність обставин, які передбачили б скасування оскаржуваних рішень, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Водночас 16.09.2020 Підприємство звернулось до Касаційного господарського суду із заявою, в якій просить покласти на Компанію 14 000,00 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою Адвоката у Верховному Суді в цій справі.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником Компанії у судовому засіданні 22.01.2021 заявлено клопотання про зменшення розміру витрат Підприємства на професійну правничу допомогу, яке відхилено Касаційним господарським судом у складі об`єднаної палати, оскільки представником Компанії не доведено неспіврозмірність та необґрунтованість заявленого Підприємством розміру витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції.

Надані Підприємством документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Раніше ВС висловився щодо реальності господарських операцій.

Також ми розповідали, коли адвокати та нотаріуси звільняються від сплати єдиного внеску.