Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 138/2740/16-к розглянув касаційну скаргу адвоката в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 204 КК до покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 НМДГ, що становить 34 000 грн. Скасовано арешт автомобіля та повернуто його законному володільцю ОСОБА_2. Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасував:
звільнив останнього від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК закрив;
застосував спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучив у власність держави автомобіль.
ВС скасував ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 у частині застосування спеціальної конфіскації. Автомобіль повернуто власнику (законному володільцю), скасовано арешт, накладений на нього ухвалою слідчого судді місцевого суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття стосовно нього кримінального провадження.
Апеляційний суд розглянув клопотання і встановив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, установив, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Також, урахувавши вимоги ст. 9761 КК та ч. 9 ст. 100 КПК, суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо спеціальної конфіскації та постановив примусово безоплатно вилучити у власність держави автомобіль, однак допустив при цьому неправильне застосування кримінального закону. Враховуючи положення ст. 962 КК та ч. 9 ст. 100 КПК, спеціальна конфіскація не могла бути застосована, оскільки ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК у зв’язку із закінченням строків давності.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є наявність непогашеної судимості перешкодою для застосування статті 75 КК України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.