Позивач оскаржив до суду рішення комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконкому міськради. Ця комісія відмовила позивачеві у призначенні йому грошової компенсації як особі з інвалідністю ІІ групи з числа тих учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних із перебуванням у таких державах. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за правилами цивільного судочинства. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір із таким предметом належить до юрисдикції адміністративного суду.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його індивідуальних актів, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України); спорах із приводу проходження публічної служби (п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України), а за змістом п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України військова служба належить до служби публічної.
Велика Палата ВС вказала, що у спірних правовідносинах відповідач наділений владними управлінськими функціями приймати рішення згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
Такі рішення відповідача впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію – пільгу, надану йому в силу особливого статусу, визначеного Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, однією з умов застосування приписів зазначеного Порядку є внесення інформації про вказані в ньому категорії осіб до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Тому спори про оскарження відмови в забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов’язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв’язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Отже, зазначені спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене Велика Палата ВС відступила від висновку, викладеного нею у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що спір між двома державними органами є спором держави із самою собою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.