Відсутність засудженого в залі судового засідання під час проголошення вироку не є підставою для визнання вироку незаконним, якщо це не вплинуло та не могло вплинути на ефективну реалізацію засудженим своїх прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 125/163/17.
ВС розглянув касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та представника цивільного відповідача ПАТ на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК.
ККС ВС зазначив, що «відсутність засудженого ОСОБА_1 в залі судового засідання під час проголошення вироку не є підставою для визнання вироку незаконним. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був присутнім у судових засіданнях під час здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції, де висловлював свою думку з приводу висунутого обвинувачення, заявляв клопотання, брав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та звертався до суду з останнім словом. На проголошення вироку ОСОБА_1 не з’явився. На виконання приписів ч. 1 ст. 376 КПК суд після виходу з нарадчої кімнати негайно проголосив вирок, незважаючи на відсутність обвинуваченого в судовому засіданні. Цього ж дня копію вироку було направлено ОСОБА_1».
Для прийняття рішення щодо того чи є відсутність обвинуваченого в судовому засіданні під час здійснення судового провадження підставою для скасування судового рішення, слід визначити, яким чином така відсутність вплинула чи могла вплинути на ефективну реалізацію обвинуваченим своїх прав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. На виконання зазначених приписів суд після виходу з нарадчої кімнати 30 вересня 2019 року негайно проголосив вирок, незважаючи на відсутність обвинуваченого в судовому засіданні. Цього ж дня копію вироку було направлено ОСОБА_1.
Таким чином, відсутність ОСОБА_1 в залі судового засідання під час проголошення вироку жодним чином не вплинуло на законність і обґрунтованість ухваленого рішення, не перешкодило обвинуваченому реалізувати свої права, в тому числі й право на оскарження вироку в апеляційному порядку, а тому не може бути підставою для скасування судового рішення.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає щире каяття.
Також судді ККС ВС розповіли про можливості удосконалення досудового розслідування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.