Апеляційна інстанція не може досліджувати меншу сукупність доказів, ніж місцевий суд: ККС ВС

Якщо апеляційний суд, ухвалюючи рішення, протилежне за змістом рішенню місцевого суду, обмежується дослідженням меншої сукупності доказів, ніж дослідив місцевий суд, то має місце істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 520/14112/14-к.

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК.

Місцевий суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК та ч. 4 ст. 368 КК.

Апеляційний суд вирок місцевого суду скасував та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК на підставі ст. 417, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримання. ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, апеляційний суд не дотримався вимог КПК.

Сукупність досліджених доказів суд першої інстанції визнав достатньою для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень й ознак провокації з боку правоохоронних органів не знайшов. Проте суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисників в інтересах ОСОБА_1 й ухвалюючи рішення, яке є протилежним за змістом рішенню місцевого суду, обмежився дослідженням меншої сукупності доказів порівняно з тією сукупністю, яку дослідив місцевий суд.

При цьому, визнавши надалі недопустимими доказами матеріали НСРД й ще окремі докази та відкинувши їх, іншу сукупність доказів, що залишилася й раніше була досліджена безпосередньо місцевим судом, суд апеляційної інстанції визнав недостатньою для доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованих злочинів, однак достатньою для встановлення факту провокації кримінальних правопорушень, хоча більшість доказів із цієї залишкової сукупності колегія суддів апеляційного суду не досліджувала безпосередньо, зокрема й ті докази, на які вказує прокурор у касаційній скарзі, наголошуючи на порушенні апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ст. 412 КПК є істотними.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є наявність непогашеної судимості перешкодою для застосування статті 75 КК України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.