Чи може держава заборонити партії брати участь у виборах: позиція ЄСПЛ

Політичні партії в рамках виборчого процесу все частіше надсилають свої скарги до ЄСПЛ. Суд у Страсбурзі роз’яснив, коли заборона партії брати участь у виборах має прихований мотив, а саме – усунути конкурента з високим рівнем популярності та підтримки у суспільстві.

ЄСПЛ у справі «POLITICAL PARTY «PATRIA» AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» дав відповідь на питання: коли дискваліфікація партії від участі у виборах є незаконною?

Справа стосувалася заборони партії брати участь у парламентських виборах у 2014 року у зв’язку з фінансовими правопорушеннями.

Заявниками у справі є політична партія «Patria» та 14 кандидатів у її виборчому списку, які є громадянами Молдови. 27 листопада 2014 року, за три дні до виборів, національні суди задовольнили заяву Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК) про виключення партії-заявника через те, що вона, всупереч положенням національного виборчого законодавства, використовувала незадекларовані кошти, включаючи гроші, що надійшли з-за кордону.

Так, на адресу ЦВК надійшов лист від керівника поліції, який стверджував, що партія-заявник у своїй виборчій кампанії використала понад 8 млн молдавських леїв іноземного походження, що належали відомому політику і бізнесмену, кандидату за першим номером у списку партії-заявника. Він керував усім своїм бізнесом із Російської Федерації, а в 2012 році повернувся до Молдови та намагався створити дві політичні партії, які Міністерство юстиції відмовилося зареєструвати. Іншим аргументом для виключення партії-заявника, який був прийнятий ЦВК та судами, було те, що партія-заявник, ймовірно, витратила понад 5 млн молдовських леїв незадекларованих коштів для придбання 11 автомобілів у травні 2014 року, а також пального та оплати наданих послуг мобільного зв’язку. Суди не розглянули аргументи партії-заявника про необґрунтованість обвинувачень, оскільки автомобілі були придбані до того, як кандидат за першим номером у списку партії-заявника привіз 8 млн молдавських леїв до Молдови, і до початку виборчої кампанії, і що все пальне та мобільний зв’язок були сплачені з банківського рахунка партії-заявника.

Посилаючись на статтю 3 Першого протоколу до Конвенції (право на вільні вибори) та статтю 14 Конвенції (заборона дискримінації), заявники стверджували, що заборона партії-заявникові брати участь у виборах 2014 року була безпідставною та мала прихований мотив, а саме – усунути конкурента з високим рівнем популярності та підтримки у суспільстві.

«Скасування реєстрації партії було втручанням як у права партії, так і окремих заявників згідно зі статтею 3 Першого протоколу до Конвенції. Таке втручання ґрунтувалося на передбачених положеннях закону та переслідувало легітимну мету дотримання верховенства права і захисту належного функціонування демократії, що передбачало забезпечення рівних і справедливих умов для всіх кандидатів виборчої кампанії та гарантування свободи вираження думки на виборах. Рішення про дискваліфікацію партії-заявника обґрунтоване насамперед тим, що остання використовувала для своєї агітації кошти іноземного походження, що належали заявнику – лідеру партії. Однак жодних доказів цьому твердженню працівники правоохоронних органів не надали; ні ЦВК, ні національні суди, які погодились із таким твердженням, не вимагали жодного доказу цього, і ухвалили рішення без будь-яких підстав та доказів. Іншим аргументом щодо обґрунтованості дискваліфікації партії-заявника, що була прийнята ЦВК та національними судами, було те, що вона витратила незадекларовані гроші на придбання 11 автомобілів у травні 2014 року, а також на купівлю палива та оплату послуг мобільного зв’язку. Знову ж таки, доказів, які б підтверджували це твердження, поліція не надала, і їх не вимагали ані ЦВК, ані суди», – зазначає ЄСПЛ.

Лідер партії під час провадження визнав що він профінансував придбання 11 автомобілів, але ця купівля відбулася до того, як спірні іноземні кошти були завезені до Молдови, і до початку виборчої кампанії, не кажучи вже про те, що це мало місце до створення партії-заявника.

ЦВК проінформувала партію-заявника про слухання лише за 15 хвилин до цього, замість мінімум 20 годин, передбачених регламентом ЦВК, «у зв’язку із чим партія-заявник була спантеличена і не підготовлена до слухання». Більше того, суди не звернули уваги на всі відповідні аргументи, партії-заявника і без сумніву прийняли необґрунтовані обвинувачення проти неї.

Таким чином, дискваліфікація партії-заявника від участі у виборах не була обґрунтована достатніми та належними доказами, провадження виборчої комісії та національних судів не надавали партії-заявникові достатньої гарантії проти свавілля, а рішення національних органів державної влади були необґрунтовані, а тому – свавільними.

Раніше ЄСПЛ зазначив, що читання лекцій на політичну тематику — сумнівна підстава для підозри у тероризмі.

Додамо, що ЄСПЛ висловився про затримання без дозволу суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.