Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який вийшов у відставку до 30.09.2016 року та не проходив кваліфікаційне оцінювання. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Верховний Суд дійшов висновку, що різниця у правах суддів, які вийшли у відставку до 30.09.2016 року, і судді, які вийдуть у відставку, відпрацювавши в нових умовах щонайменше через три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, має конституційну основу та випливає з різних вимог, за яких особа набуває (підтверджує) статус судді та в яких здійснюється правосуддя.
Така різниця має місце і щодо працюючих суддів, оскільки право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом України № 1402-VIII від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів» мають лише ті з них, хто за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди працюючого судді, а виплата збільшеного розміру суддівської винагороди відповідно до Закону № 1402-VIII залежить від проходження та результату кваліфікаційного оцінювання.
Якщо проходження і результат кваліфікаційного оцінювання має значення для визначення розміру суддівської винагороди працюючих суддів, а також для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який йде у відставку через три роки після оцінювання, то ця ж сама обставина повинна братися до уваги і під час перерахунку цього ж виду утримання і для суддів, які вийшли у відставку раніше, до 30.09.2016 року.
Інше застосування положень частини 4 статті 143 Закону № 1402-VIII призвело б до того, що судді, які вийшли у відставку до 30.09.2016 року і жодного дня не працювали в умовах, коли конституційні вимоги до судді суттєво підвищилися, отримували б грошове утримання у розмірі, більшому, ніж судді, які підтвердили відповідність цим вимогам (пройшли кваліфікаційне оцінювання) і відпрацювали в таких умовах щонайменше три роки. Таке застосування Закону не узгоджується з метою кваліфікаційного оцінювання суддів та суперечить п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.
Верховний Суд дійшов висновку, що для застосування частини 4 статті 143 Закону № 1402-VIII з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України № 1402-VIII від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів», тобто до 30.09.2016 року, «відповідною» є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів» (стаття 133).
Із повним текстом рішення від 1 листопада 2018 року у справі № 0640/3835/18 можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про підвищення пенсій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.