Свобода слова не може виправдовувати ідеалізацією злочинів та злочинців. Обмеження, які у зв’язку з цим накладає держава, відповідатимуть меті захисту національної безпеки і запобіганню іншим злочинам. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Альтінас проти Туреччини» (заява № 50495/08).
У 1972 році члени двох незаконних турецьких організацій взяли в заручники трьох громадян Сполученого Королівства, які працювали на військовій базі НАТО. Метою захоплення було перешкоджання виконанню смертної кари побратимів. Через декілька днів військова поліція провела операцію у місці утримання заручників, але невдало: заручники були страчені, а всі крім одного викрадачі – убиті під час перестрілки.
В березні 2007 року в періодичному виданні пана Джихана Альтінаса була опублікована стаття «М. та його друзі все ще живі кумири молоді», яка описувала повстанців «безжалістно вбитих» «кумирів».
Через декілька днів його звинуватили у вчиненні злочину пропаганді злочинів або злочинців. Суд визнав Альтінаса винним та присудив штраф у розмірі, еквівалентному 430 євро.
Засуджений звернувся до Європейського суду з прав людини. Зокрема, посилаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на порушення своєї свободи вираження поглядів у зв’язку з засудженням.
У Страсбурзі виходили з того, що засудження Альтінаса в кримінальному порядку складало втручання у право на свободу вираження поглядів. І це втручання переслідувало законні цілі: захист національної безпеки та громадської безпеки, збереження територіальної цілісності та запобігання злочинам.
Стаття була опублікована в напруженому соціальному контексті та у річницю тих подій, які залишалися чутливими для частини суспільства. У матеріалі описувалися дії членів незаконних організацій у схвальних термінах за героїчну поведінку «молодих революціонерів», яка, як стверджувалося, зробила їх «кумирами молоді». І ці вирази можливо розглядати як такі, що прославляють або принаймні виправдовують насильство.
З урахуванням меж розсуду, наданих національним органам влади в таких справах, та обґрунтованого розміру накладеного штрафу, ЄСПЛ констатував, що втручання держави неможливо вважати несумісним зі статтею 10 Конвенції, або непропорційним переслідуваним цілям.
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Альтінас проти Туреччини» (заява № 50495/08)можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що Україна увійшла до топ-3 за кількістю скарг в’язнів до ЄСПЛ.
Також ми писали, що невиконання судового рішення обійшлось державі у €20 000.
Додамо, що Іван Ліщина оприлюднив три важливих рішення ЄСПЛ щодо втручання у свободу слова.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.