Суд роз’яснив особливості подання заяв та клопотаннь в адміністративному судочинстві

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випливає з принципу змагальності та диспозитивності. Хмельницький окружний адміністративний суд роз’яснив порядок подачі документів до суду.

Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій.

Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Заявами оформляються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову тощо.

Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань, пов‘язаних з розглядом справи, суд розглядає негайно.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - Кодекс ) або судом у визначених Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях.

Заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому Кодексом.

Будь-яка письмова заява, клопотання повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Якщо заяву (клопотання/заперечення) подано без додержання вимог Кодексу і ці недоліки не дають можливості їх розгляду, або якщо вона є очевидно безпідставними та необґрунтованими, суд повертає заяву/клопотання без розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як реалізувати право на отримання публічної інформації.