Провокації журналістів суперечать принципам відповідальної журналістики, — ЄСПЛ

Органи влади Литви продемонстрували, що висилка російських журналістів та заборона їм повторного в’їзду були необхідні в інтересах національної безпеки та були пропорційними. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Зарубін та інші проти Литви» (заяви № 69111/17, 69112/17, 69113/17 та 69114/17), передає інформаційний ресурс «ECHR. UkrainianAspect».

У 2016 році представники одного із російських телеканалів висвітлювали у Вільнюсі перебіг Форуму вільної Росії. Згодом литовські ЗМІ повідомили, що вони спричинили інциденти та зриви.

Департамент міграції видав рішення про їх висилку та заборону повторного в’їзду на один рік. У рішеннях була наведена інформація управління безпеки Литви, про те, що чоловіки можуть складати загрозу для національної безпеки.

Журналісти покинули Литву, але подали апеляцію на рішення про висилку. Вони стверджували, що виконували свою журналістську роботу намагаючись взяти інтерв’ю та зняти на відео учасників форуму, але на них напали деякі організатори та учасники заходу. Оскарження рішення успіху не мало. Суди наголосили на тому, що висилка заявників була пов’язана не з розповсюдженням будь-яких ідей, але з їх провокаційними діями.

Тоді журналісти звернулися до ЄСПЛ. Вони скаржилися на висилку та супутні адміністративне провадження та судовий розгляд відповідно до статті 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 4 Протоколу № 4 (заборона колективного вислання іноземців), статті 13 (право на ефективний засіб судового захисту), статті 14 (заборона дискримінації) та статті 18 (межі застосування обмежень прав) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У Страсбурзі зауважили, що заходи, вжиті проти заявників, були засновані на тому, що вони складали загрозу для національної безпеки через їх поведінку на Форумі. Зокрема, національні органи влади встановили, що заявники отримали доручення від роботодавця зібрати інформацію про відомих російських політичних активістів опозиції, які брали участь у Форумі; вони не отримали або не намагалися отримати акредитацію, але отримали доступ до події шляхом обману і спровокували протистояння охоронців та учасників. Незважаючи на попередження поліції наступного дня вони намагалися зняти учасників на мобільний телефон та існувала інформація, що вони, ймовірно, планували викликати чергове протистояння в останній день Форуму.

Суд повторив, що національні органи влади мали право визначати власні національні інтереси, але під час розгляду справ про втручання у право на свободу вираження поглядів Суд брав до уваги справедливість провадження.

Органи влади діяли пропорційно: заявникам не було заборонено робити заяви або поширювати заяви про Форум, скоріше їх вислали і заборонили в’їзд через агресивні та провокаційні дії. Суди також розглянули питання пропорційності та зважили інтереси, які були головними в справі.

Наприкінці, Суд повторив, що захист, який стаття 10 надає журналістам, підпорядковується умові, що вони діяли сумлінно з метою надання точної та достовірної інформації відповідно до принципів відповідальної журналістики. У цій справі Суд не зміг визнати, що поведінка заявників була сумісною з концепцією відповідальної журналістики.

Тож ЄСПЛ не зміг виявити порушення Конвенційних гарантій у скаргах заявників і відхилив їх як явно необґрунтовані.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Зарубін та інші проти Литви» (заяви № 69111/17, 69112/17, 69113/17 та 69114/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суди мають враховувати роль влади в ескалації насильства під час мирного протесту.

Крім цього, ЄСПЛ розбирався у справі щодо обмеження свободи вираження поглядів.

Додамо, чи може держава стягнути з особи помилково виплачену пенсію.