Суд роз’яснив особливості наказного провадження

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань є конституційним правом, закріпленим у частині п’ятій  статті 55 Конституції України.

Інститут наказного провадження — достатньо новий для цивільного судочинства. Його введення обумовлено потребами судової практики, а саме недоцільністю використання складної процедури позовного провадження за тими вимогами, які можуть вважатися безспірними, а тому застосування спрощеної процедури розгляду таких вимог є виправданим.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області роз’яснив особливості наказного провадження

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, яке може бути видано судом за результатами розгляду лише таких вимог:

• заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

• заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

• заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

• заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

• заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

• заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

• заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи — підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 163 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено форму та зміст заяви про видачу судового наказу.

1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

1. У заяві повинно бути зазначено:

• найменування суду, до якого подається заява;
• повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб — громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
• ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
• вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
• перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

1. До заяви про видачу судового наказу додаються:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
• документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

1. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу станом на січень 2020 року становить  210,20 грн. А за подання заяви про скасування судового наказу, судовий збір становить 105,10 грн. Важливим є те, що у разі відмови у видачі судового наказу чи скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Так, розгляд справ у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, на підставі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог.

Слід пам’ятати, що судовий наказ одночасно є виконавчим документом. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.   Заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі.

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

• найменування суду, до якого подається заява;
• ім'я(найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника та заявника, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України;
• наказ, що оспорюється;
• зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

 До заяви про скасування судового наказу додаються:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
• клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.  

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову КЦС ВС щодо доведення обсягу та вартості спадкового майна.