Видача дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів: правова позиція КАС ВС

Спеціальне використання водних біоресурсів, які є частиною тваринного світу, здійснюється на підставі дозволу, що видається у встановленому законом порядку, у тому числі за наявності права користування відповідним рибогосподарським водним об’єктом, оформленим за погодженням із постійним користувачем земельної ділянки.

Про це заявила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом районного прокурора до Державного агентства рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області про визнання незаконним і скасування погоджень, визнання незаконним і скасування дозволу.

Суть спору полягає, зокрема, в тому, що зазначене Управління видало фізичній особі — підприємцю дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів без наявності в останнього жодних правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою водного фонду та без погодження такого рішення з постійним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване водосховище.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку, що законодавством України не передбачено подання правовстановлюючих документів чи необхідності погодження з постійним користувачем земельної ділянки водного фонду для отримання дозволу на постійне використання водних біоресурсів у зв’язку з тим, що у користування надається не водосховище, а біоресурси, які у ньому перебувають.

Верховний Суд не погодився з таким висновком і скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Колегія суддів, проаналізувавши положення Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», встановила, що використання фізичними та юридичними особами земель водного фонду державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. У разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб’єктів, у тимчасове користування такі об’єкти надаються за погодженням із постійними землекористувачами або за згодою власників.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої, зокрема, надання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів без погодження з постійним землекористувачем порушує не тільки права останнього, але й інтереси держави, що виражається у недотриманні порядку спеціального користування водних біоресурсів водосховища, яке використовується, зокрема, для водопостачання мешканців відповідної територіальної громади.

З постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №806/1350/15 (адміністративне провадження №К/9901/4632/18) можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, які об’єкти звільнені від сплати земельного податку.