Розрізнення процедур виклику та відбору присяжних: правова позиція ККС ВС

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду залишила без змін вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, які оскаржував захисник особи, засудженої за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство).

У касаційній скарзі захисник, зокрема, зазначив, що вирок суду першої інстанції постановлений незаконним складом суду, оскільки визначення та відбір присяжних було проведено з порушенням процедури відведення попередньо відібраних присяжних, без проведення жодного судового засідання, яке, безумовно, мало проходити за правилами ст. 387 КПК України.

На думку колегії суддів ККС ВС, ці доводи захисника є неспроможними з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 1 ст. 385 КПК України після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, котрі внесені до списку присяжних.

У порядку, передбаченому ст. 387 КПК України, після відкриття судового засідання здійснюється вже відбір присяжних, під час якого за правилами ч. 5 ст. 387 КПК України питання, пов’язані зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або із самовідводом чи відводом присяжного, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним.

Таким чином, слід відрізняти процедуру виклику присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК України (попередній відбір) та процедуру відбору присяжних у порядку, передбаченому ст. 387 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з протоколом попереднього відбору присяжних від 20 жовтня 2016 року було попередньо відібрано сім присяжних. Однак 28 жовтня 2016 року в судовому засіданні відбір присяжних не відбувся, оскільки один із суддів перебував у відпустці. Водночас, як з’ясувалося, рішенням Чернівецької міської ради від 28 жовтня 2016 року списки присяжних були змінені і затверджені нові списки, а тому суд не мав підстав ні здійснювати відбір присяжних з числа тих осіб, котрі були визначені згідно з ч. 1 ст. 385 КПК України за списками присяжних, які вже не були чинними на час проведення судового засідання 28 жовтня 2016 року, ні вирішувати питання про їх відведення відповідно до ч. 5 ст. 387 КПК України.

Підставою для проведення нового виклику присяжних (попереднього їх відбору автоматизованою системою документообігу суду) від 10 листопада 2016 року слугувало згадане рішення Чернівецької міської ради від 28 жовтня 2016 року.

Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог статей 385, 387 КПК України, а відбір присяжних, який відбувся у судовому засіданні 14 грудня 2016 року, було проведено відповідно до нового списку, затвердженого вказаним рішенням міськради, та протоколу попереднього відбору присяжних від 10 листопада 2016 року.

До того ж сторона захисту, будучи ознайомленою з усіма підготовчими діями щодо виклику (попереднього відбору) присяжних, під час судового розгляду в суді першої інстанції не заявляла жодних відводів такому складу суду.

Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі №725/3927/16-к (провадження №51-4798км18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про огляд практики ККС ВС щодо звільнення від покарання та його відбування.

Також ми повідомляли, де можна знайти всі дайджести практики Верховного Суду.