Позивачі зазначали, що з червня 2015 року їх рахунки заблоковані, у зв`язку з чим вони не можуть користуватися власними коштами. 19 вересня 2016 року вони звернулися до банку із заявою про повернення коштів із заблокованих рахунків в розмірі 149 353,59 грн та 149 619,88 грн. Однак станом на час звернення до суду з вищезазначеною заявою, а також на час розгляду справи судом, виплата грошових коштів за вищезазначеною заявою проведена не була. Про це повідомляє «Протокол».
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено. Рішення судів мотивовано тим, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму. Проте блокування поточних рахунків позивачів вчинене банком без будь-яких аргументованих підстав.
Оскаржуючи судові рішення, відповідач вказував, що у разі підозри використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, або неподання клієнтом інформації на запит суб`єкта первинного фінансового моніторингу, банку як суб`єкту первинного фінансового моніторингу належать: право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) клієнта; витребувати, а клієнт зобов`язаний подати інформацію для вивчення цього клієнта, уточнення інформації про нього, а у разі неподання клієнтом запитуваної інформації відмовитися від проведення фінансових операцій. Таким чином, банк вважав, що його дії щодо блокування рахунків клієнта були вчиненні відповідно до Умов та Правил, а тому суди не мали правових підстав для задоволення позовних вимог.
Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду наведені доводи відхилив і зазначив, зокрема, що за змістом пунктів 1, 2, 6 статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноважений орган в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу — про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).
Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкт первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом зазначені у частинах 1-5 цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
З урахуванням наведеного, дії відповідача щодо блокування карткових рахунків позивачів більше ніж на 7 днів, тобто поза межами строків, зазначених у частинах першій — п`ятій статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», є неправомірними та такими, що порушують права позивачів.
Із текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, у яких випадках банк не повинен повертати викрадені з рахунку кошти.
Також ми повідомляли, чи може роботодавець самостійно обирати банк для виплати зарплати.
Додамо, коли банк не відповідає за цінності клієнта в сейфі.