У справі №910/6920/17 Завод звернувся з позовом до Компанії, Товариства, Державної служби інтелектуальної власності України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання того, що станом на 1 січня 2014 року позначення знаків для товарів і послуг «Аллохол» та «Алохол» стали добре відомими в Україні знаками позивача відносно товарів 5-го класу МКТП: фармацевтичні препарати, а саме жовчогінні засоби; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг; визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, власником якого є Товариство; визнати відсутнім право Компанії на знак для товарів та послуг за свідоцтвом №211016 від 25 квітня 2016 року у період з 22 жовтня 2014 року до 25 липня 2016 року.
Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позов задовольнив частково. Визнано добре відомими знаки для товарів і послуг «Аллохол» та «Алохол»; визнано недійсним повністю свідоцтво України від 25 квітня 2016 року №211016 на знак для товарів і послуг, власником якого є Товариство; зобов'язав Міністерство внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити відповідні публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Водночас суди зазначили, що оскільки власником свідоцтва України від 25 квітня 2019 року №211016 є Товариство, то суд не має підстав для визнання відсутнім права попереднього власника на цей знак для товарів і послуг.
КГС ВС погодився із судовими рішеннями попередніх інстанцій і вказав, що у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), господарський суд повинен, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе непритаманні йому функції експерта.
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідно до результатів судової експертизи знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №211016 є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованими в Україні знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №19388 та №26632 стосовно товарів 5-го класу МКТП: фармацевтичні препарати, а саме жовчогінні засоби; таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 5-го класу МКТП, тобто стосовно Заводу, а тому правильно задовольнили позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва України від 25 квітня 2016 року №211016 на знак для товарів і послуг, власником якого є Товариство.
Оскільки позовні вимоги до Міністерства є похідними від вимог про визнання знака добре відомим в Україні та про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, то позов у частині зобов'язання Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити відповідні публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» суди попередніх інстанцій також задовольнили правильно.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС ухвалив рішення щодо визнання добре відомим в Україні знака «Мс».