Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги про скасування складеної державним виконавцем довідки-розрахунку заборгованості за аліментами, відповідно до якої визначена заборгованість боржника за аліментами з урахуванням доходів у вигляді процентів за банківськими вкладами.
Апеляційний суд скасував ухвалу районного суду та прийняв нову постанову, якою визнав неправомірними дії державного виконавця, які полягали в нарахуванні аліментів із процентів за депозитними вкладами боржника, виходячи з того, що проценти за депозитними вкладами не є доходом, включеним до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду і залишив у силі ухвалу суду першої інстанції, зробивши такі висновки про застосування норм права.
Положення ст. 81 та ч. 3 ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.
Зміст положень зазначеного Переліку включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Крім того, у п. 13 Переліку вказано, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміна «дохід» після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку.
Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, не є вичерпним.
З урахуванням системного способу тлумачення вказаний Перелік є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.
З повним текстом постанови Об’єднаної палати КЦС ВС від 5 вересня 2019 року у справі №760/4569/18-ц (провадження №61-45100сво18) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що рішення суду про стягнення аліментів підлягає виконанню на території іншої країни після його визнання.