Суд роз’яснив, чи може чоловік претендувати на половину частки будинку екс-дружини

Мешканець Корецького району А. після розлучення з дружиною спробував через суд стати власником половини її частини будинку, яким громадянка Н. володіє на підставі договору купівлі-продажу. Про це повідомляє прес-служба Рівненського апеляційного суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу заперечення позивачем набутого на договірній підставі права власності на половину частку житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, оскільки він вважав, що ця частка є об’єктом права їхньої спільної сумісної власності. Кажучи простіше, оформивши під час купівлі свою частку будинку на матір, чоловік почав претендувати і на половину частки будинку колишньої дружини. Зі слів позивача, саме він сплатив значно більшу суму за його придбавання в 1999 році.  

2 квітня 2019 року Корецький районний суд відмовив громадянину М. у задоволенні позову про визнання майна спільною сумісною власністю сторін половини частки житлового будинку та частини земельної ділянки.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, кореччанин оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він наполягав на скасуванні судового рішення  та постановленні нового про задоволення позову повністю. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просила залишити судове рішення без змін. 

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі і з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідачки, дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення Корецького районного суду від 2 квітня 2019 року без змін.

У ході судового розгляду суд апеляційної інстанції встановив, що у 1999 році позивач і відповідачка, які на той час проживали однією сім’єю без шлюбу (уже наступного року чоловік і жінка уклали шлюб), придбали на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок у м. Корці та земельну ділянку, на якій він розміщений. За умовами договору, покупці, сплативши заявлену продавцем суму, стали власниками кожен по половині частки будинку та земельної ділянки.

Чоловік оформив свою частину будинку на матір, яка в 2003 році здійснила державну реєстрацію права власності на половину частки придбаного і належного їй майна.

У жовтні 2016 року ухвалою Корецького районного суду було визнано між співвласниками житлового будинку і земельної ділянки мирову угоду. Іншими словами, місцевий суд виснував, що правовий титул на житловий будинок, по 1/2 кожному, належить матері позивача та колишній дружині, що засвідчено договором купівлі-продажу, який сторонами чи іншими заінтересованими особами будь-яким чином не оспорювався, не визнавався недійсним і не розривався. Тому підстав спростовувати зміст зазначеного правочину показаннями свідків законодавство не дозволяє, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки є чинним і продовжує цивільно-правові наслідки для зацікавлених осіб.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про порядок користування земельною ділянкою.