Кваліфікація дій особи за злочин у сфері обігу наркотиків: постанова ВС

Для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 309 КК України (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту) за кваліфікуючою ознакою «вчинення особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК України» з урахуванням положень ст. 33 КК України (Сукупність злочинів) не є обов’язковою наявність факту засудження особи за однією із цих статей.

Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційні скарги: захисника засудженого — на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, прокурора — на ухвалу апеляційного суду.

Так, відповідно до вироку суду першої інстанції чоловік був засуджений за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), ч. 2 ст. 309 КК України. Особа була визнана винуватою в тому, що вона незаконно збула психотропну речовину, а через певний час вчинила ці дії знову. Крім того, під час санкціонованого обшуку за місцем проживання чоловіка було виявлено та вилучено психотропну речовину у великому розмірі, яку він, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, незаконно зберігав без мети збуту.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду, виключив з його мотивувальної частини посилання на кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, — «вчинення особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України».

У касаційній скарзі прокурор, зокрема, зазначив, що апеляційний суд неправильно виключив таке посилання. Колегія ККС ВС дійшла висновку, що доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України кваліфікований склад незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту має місце у разі вчинення злочинних дій повторно; за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК України; якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК України.

Послідовне вчинення особою кількох злочинних діянь утворює сукупність злочинів, у якій кожен наступний злочин (крім першого) кваліфікується із вказівкою на кваліфікуючі ознаки. Аналогічне правило кваліфікації застосовується і у випадку, коли особа раніше була засуджена за вчинення будь-якого із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що особа послідовно вчинила спочатку дві дії щодо збуту психотропної речовини (ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України), а потім в її помешканні було виявлено та вилучено психотропну речовину у великому розмірі, яку вона незаконно зберігала без мети збуту (ч. 2 ст. 309 КК України), тобто вона вчинила кілька злочинних діянь, не об’єднаних єдиним умислом, які утворюють реальну сукупність однорідних злочинів як різновид повторності. Тому апеляційний суд неправильно виключив кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, — «вчинення особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України».

ВС, зокрема частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила, чи можливе примирення сторін у порядку ст. 46 КК у справах щодо злочинів, наслідком яких є смерть потерпілого.