Свобода поглядів чи неповага до приватного життя: позиція ЄСПЛ щодо образ в Інтернеті

У питанні розміщення образливих коментарів особливими аспектами реалізації свободи вираження поглядів, які мають бути оцінені, є їх контекст, заходи, вжиті для видалення таких коментарів, наслідки провадження в національному суді. Про це Європейський суд з прав людини нагадав у рішенні «Хьойнес проти Норвегії» (заява № 43624/14), передає ECHR: Ukrainian Aspect.

Відомий у Норвегії адвокат Мона Хьойнес ініціювала цивільне провадження проти інтернет-ресурсу та його головного редактора за наклеп. Вона стверджувала, що її гідності була завдана шкода внаслідок сексуального домагання в трьох коментарях, зроблених анонімно на форумі сайту. Відповідачі стверджували, що їм не було відомо про коментарі, а також те, що вони видали їх одразу ж, як дізналися.

Суд прийняв рішення на користь відповідачів, ґрунтуючись на тому, що коментарі, про які йдеться, не становили наклепу, не могли завдати шкоди ні честі, ні репутації. Апеляція підтримала позицію суду першої інстанції, відзначивши, що претензії не можуть бути обґрунтованими, якщо відповідачі не діяли з достатньою провиною. У зв’язку з цим суд зауважив, що на веб-сайті існують «кнопки попередження», на які читачі могли натиснути для того, щоб реагувати на коментарі. В оскарженні до верховного суду адвокату було відмовлено.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції, пані Хьойнес звернулася до ЄСПЛ. Вона скаржилася на те, що органи влади Норвегії недостатньо захищали її право на захист репутації та вимагали від неї виплати судових витраті у її справі.

Суд нагадав, що загальні принципи конкуренції інтересів відповідно до статті 8 та статті 10 (свобода вираження поглядів), узагальнені в справі «Delfi AS проти Естонії». Суд, як правило, надає широкі межі розсуду, якщо держава повинна встановити баланс між конкуруючими інтересами або конкуруючими правами Конвенції.

Під час оцінювання пропорційності, у Страсбурзі також встановили особливі аспекти свободи вираження поглядів доречними, такі як контекст коментарів, заходи, застосовані компанією з метою запобігання або видалення наклепницьких коментарів, відповідальність фактичних авторів коментарів як альтернативу відповідальності посередника, і наслідки провадження в національному суді.

У зв’язку із цим Суд зауважив, що спірні коментарі, як встановив національний суд, не складали наклеп відповідно до законодавства, а ЄСПЛ не зобов’язаний поглиблено вивчати характер коментарів, оскільки вони в будь-якому випадку не складали мову ворожнечі або підбурювання до насильства. Стосовно контексту, в якому були зроблені коментарі, то дискусійні форуми не були особливо інтегровані в новини і не являли собою продовження редакційних статей.

Щодо заходів, вжитих компанією, то існувала встановлена система модераторів, які контролювали зміст. Крім того, читачі мали можливість натиснути на «кнопки попередження», а також попередити через інші засоби, наприклад, електронну пошту. У цій справі один з коментарів навіть був видалений за власною ініціативою модератора до отримання повідомлення від адвоката.

Справа Хьойнес  була розглянута по суті на двох національних рівнях юрисдикції і суди переглянули всі відповідні аспекти. То ж відповідно до принципів, встановлених у справі «Delfi AS проти Естонії», не існувало жодних підстав для того, щоб Суд замінив думку національних судів на іншу.

Відтак, у ЄСПЛ констатували, що національні суди діяли в межах розсуду намагаючись встановити баланс між правами пані Хьойнес згідно зі статтею 8 і конфронтуючим правом порталу новин та власника дискусійних форумів на свободу вираження поглядів згідно зі статтею 10 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Хьойнес проти Норвегії» (заява №43624/14) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ зробив висновок, що ув’язнювати журналістів за наклеп не можна.