Арешт майна у межах забезпечення позову: Верховний Суд роз’яснив важливу деталь

Обов’язкового з’ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається арешт, не передбачено. Про це йдеться у рішенні Касаційного господарського суду у складі ВС, повідомляє прес-служба Верховного Суду.

У справі №911/1695/18 одночасно з позовом було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача у межах суми позовних вимог, що містяться на банківських рахунках відповідача. У подальшому згадану заяву було доповнено, і позивач просив, крім вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача у межах суми заявлених позовних вимог, накласти арешт на майно відповідача — комплекс будівель та споруд, розташований у Фастівському районі Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, накладено арешт на кошти відповідача — ТОВ «Фастівський завод органічних рідин», що містяться на його банківських рахунках, та на майно відповідача — комплекс будівель та споруд.

Залишаючи без змін оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з наступного.

Ст. 137 Господарського процесуального кодексу України містить невичерпний перелік заходів забезпечення позову і припис про те, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. З огляду на зазначені законодавчі приписи і з'ясувавши на підставі аналізу обставин справи та оцінки наявних у ній доказів, що невжиття заходів, про які просив позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, попередні судові інстанції дійшли висновку про існування підстав для вжиття відповідних заходів.

При цьому обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено.

Що ж до зустрічного забезпечення, то законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що КГС ВС ухвалив постанову щодо статуту товариства з обмеженою відповідальністю. У постанові йдеться про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, статутів та скасування реєстраційних дій.

Також ми повідомляли, у яких випадках особа, яка не є учасником провадження, має право подати апеляційну скаргу. В постанові КГС ВС йдеться, що до уваги має братися лише один можливий правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору.