Постановою ВС від 07.02.2018 у справі № 196/822/15-цпро встановлення порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом вселення, було частково задоволено касаційну скаргу та скасовано в частині рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі в цій частині рішення першої інстанції.
Позивачка звернулася до суду про необхідність встановлення порядку користування житловим будинком, який є спільним майном колишнього подружжя.
Судом першої інстанції, позов було задоволено частково. Суд виходив з того, що спірний житловий будинок, що належить сторонам на праві спільної часткової власності, є неподільною річчю, а тому судом визнано за сторонами право власності по встановленій ідеальній частині за кожним без її реального виділу із встановленням порядку користування спірним будинком. Задовольняючи позовні вимоги у частині усунення перешкод у користуванні будинком, суд виходив із того, що позивач та її неповнолітня дочка мають право проживати та користуватися житловими приміщеннями, оскільки позивач є співвласником вказаного нерухомого майна.
Проте, апеляційний суд, аргументуючи непідтвердженістю позовних вимог, зокрема, що позивачем не заявлялось клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення варіантів порядку користування спірним житловим будинком, зазначене рішення скасував. Відмовляючи у задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні спірним житловим будинком, апеляційний суд виходив із того, що вони є похідними від визначення порядку користування.
ВС при перегляді рішень попередніх судів погодився із судом апеляційної інстанції, що не є доцільним встановлення судом першої інстанції порядку користування позивачем кімнат, які є суміжними, оскільки виділені судом кімнати не є ізольованими. Та підтримано, що позивач не надала суду доказів на підтвердження технічної можливості встановити порядок користування спірним житловим будинком.
В той же час ВС не погодився із висновком апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні будинком. Оскільки, позивачу на праві власності належить частина будинку, вона не може бути позбавлена права користування та розпорядження ним, зокрема права використовувати його для власного проживання та для проживання членів сім'ї.
ВС зазначив: висновок апеляційного суду про те, що право користування житловим будинком у позивача може бути реалізованим лише після визначення порядку користування житловим приміщенням суперечить вимогам закону.
Нагадаємо, раніше Верховний Суд ухвалив рішення, коли магазин, придбаний за час шлюбу, може стати особистою власністю.