В Хмельницком суд признал пенсионерку виновной в домашнем насилии в отношении дочери

170 гривен штрафа заплатит пенсионерка, которую Хмельницкий горрайонный суд признал виновной в домашнем насилии (ч. 1 ст. 173-2 КУоАП). Апелляционный суд оставил без удовлетворения ее апелляционную жалобу, а постановление судьи – без изменений.

Об этом сообщили в Хмельницком апелляционном суде.

Як встановив суд, 28 червня цього року у ліфті жінка штовхала і шарпала свою доньку. А наступного дня – нецензурно її облаяла та погрожувала фізичною розправою.

Ці обставини підтверджують дані протоколів про адміністративні правопорушення; заяви доньки, у яких вона стверджує, що мати постійно вчиняє конфлікти, шарпає її, нецензурно лається, погрожує; відеозапис конфлікту у ліфті; письмові пояснення потерпілої.

Пенсіонерка ж уважає, що не вчиняла жодних протиправних дій, які могли б підпадати під визначення домашнього насильства. Тому просила апеляційний суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності й закрити справу.

За її словами, у них з донькою склалися неприязні стосунки, позаяк та перешкоджає бачитися з онуками і не надає їй з матір’ю матеріальну допомогу. Для вирішення цих питань вона періодично навідує доньку, через що вони конфліктують.

Утім апеляційний суд відхилив твердження сторони захисту про те, що дії жінки, про які йдеться у протоколах, не відповідають диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства.

ХАС звернув увагу, що у сім’ї не просто конфліктна ситуація, позаяк дії апелянтки, пов`язані з вирішенням питань щодо спілкування з онуками та вимогами матеріальної допомоги, поєднуються з постійними відвідуваннями доньки за місцем проживання та роботи, словесними образами, які викликають приниження, побоювання за свою безпеку і дітей та емоційну невпевненість потерпілої, фізичним впливом, який не має наслідків у виді тілесних ушкоджень, але завдає або може завдати фізичної шкоди здоров`ю потерпілої, тому охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

«Дії апелянтки носять провокативний, послідовний, умисний характер, спрямовані на досягнення своєї мети, шляхом створення для потерпілої відчуття розгубленості, подавленості від її активних дій, носять характер переслідування, мають на меті заподіяння шкоди потерпілій, шляхом порушення її прав та свобод. Такі дії не можна вважати емоційними суперечками у родині, спрямованими на доведення члену сім`ї своєї правоти, переконливості своїх поглядів на життя або побутовим конфліктом, як вважає сторона захисту», – констатувала суддя.

На думку ХАС, вина хмельничанки у домашньому насильстві доведена, виходячи з загального принципу «поза розумним сумнівом», зібраними та дослідженими судом доказами, тому вона підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З постановою апеляційного суду у справі № 686/19510/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.