Система правосуддя України в умовах війни: національний та міжнародно-правовий вимір, — підсумки міжнародної науково-практичної конференції

18:17, 10 октября 2022
У ході конференції обговорювалися питання функціонування системи правосуддя України в умовах війни, національний і міжнародний досвід судового адміністрування.
Система правосуддя України в умовах війни: національний та міжнародно-правовий вимір, — підсумки міжнародної науково-практичної конференції
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

7 жовтня 2022 року в Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція високого рівня «Система правосуддя України в умовах війни: національний та міжнародно-правовий вимір», організована спільно Національною школою суддів України та Державною судовою адміністрацією України за підтримки проєктів/програм міжнародної технічної допомоги. Про це повідомляє пресслужба НСШУ.

У ході конференції обговорювалися питання функціонування системи правосуддя України в умовах війни, національний і міжнародний досвід судового адміністрування, а також актуальні питання суддівської освіти в Україні з огляду на триваючу агресію рф проти нашої країни та надання технічної допомоги судовій владі України міжнародними партнерами.

Виступаючи з доповіддю перед учасниками заходу Голова Верховного Суду Всеволод Князєв розповів про основні виклики, які постали перед судовою владою з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, та рішення, які приймалися на їх подолання. Очільник Верховного Суду, зокрема, зауважив, що війна в Україні засвідчила недосконалість системи безпеки, яка існує в сучасному світі.

За його словами, в перші дні війни відбулося згуртування судової системи. “Якщо раніше ми могли спостерігати певні суперечки між різними органами суддівського самоврядування та врядування, то вже перші дні війни згуртували всіх нас. Ми всі зрозуміли, що повинні діяти як єдиний організм та приймати рішення, які врятують судову систему”, – наголосив Всеволод Князєв. Серед іншого Голова ВС звернув увагу й на важливість запровадження дистанційного правосуддя. На його переконання, на сьогодні це є одним із найважливіших питань, на яке потрібно звернути увагу як судовій владі, так і законодавцю.

Про здобутки 20-річної роботи своїх установ розповіли голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков та ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. Зокрема, О. Сальніков серед основних пріоритетів роботи ДСАУ виділив проведення кадрового менеджменту  (планування кадрової структури місцевих та апеляційних судів). Як прозвучало, в цих судах визначено 7 015 суддівських посад. Проте фактично працюють 4 978 суддів. Штатна чисельність працівників апаратів цих судів становить 27 797 посад, реально працюють 24 647 осіб.

Не оминув голова ДСАУ й питання фінансового забезпечення судів, органів і установ у системі правосуддя. “На сьогодні є ще багато питань із формуванням бюджетів судової влади на 2023 рік. Але ДСА України спільно з Верховним Судом, Вищою радою правосуддя, Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та Радою суддів України докладає максиму зусиль для розв’язання фінансових проблем судової влади. І певні здобутки вже є”, – наголосив Олексій Сальніков.

У свою чергу Микола Оніщук констатував, що після 24 лютого саме  Національна школа суддів України виступила платформою для міжсуддівського діалогу, особливо з питань організації роботи судів у воєнний час. “Це були часи, коли аудиторія суддів була найчисельнішою й інколи під час навчальних заходів досягала до 500 учасників. Головне, що ми дали можливість українським суддям майже щоденно спілкуватися з представниками органів суддівського врядування і самоврядування”, – зазначив М. Оніщук.

Також ректор НШСУ зазначив, що паралельно було розпочато проведення тренінгів з питань психологічної підготовки суддів, комунікації в умовах війни, особливостей відправлення правосуддя і діяльності суддів в умовах воєнного стану. Як було підкреслено, запит на заходи суддівської освіти був нагальним і не випадково, що за перший місяць війни чисельність суддівського корпусу та працівників апарату, які взяли участь у цих заходах, була вдвічі більшою, ніж у довоєнний час.

З метою належної координації, як міжнародної допомоги для цілей суддівської освіти, так і власних освітніх заходів НШСУ розробила та приступила до реалізації Комплексного плану навчальних заходів для суддів з тематики міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинів. Окрім традиційних для суддівської освіти видів навчальних заходів (вебінарів, колоквіумів, семінарів, практикумів тощо) українським суддям, у провадженні яких знаходяться справи відповідної категорії, пропонується індивідуальне консультування.

Про роботу Ради суддів України учасників конференції проінформував очільник РСУ Богдан Моніч. Серед іншого він звернув увагу на важливі для судової системи рішення, які прийняла рада в перші місяці повномасштабної війни. Серед пріоритетів були: формування дієвої системи врядування у судовій системі, подолання кадрової кризи в судах, проведення оптимізації мережі судів, розвиток електронного судочинства та забезпечення дієвих механізмів виконання судових рішень.

У конференції також взяли участь і виступили відомі міжнародні експерти: президент Консультативної ради європейських суддів Анке Ейлерс (“Консультативна рада європейських суддів та важливість незалежності суддів”); виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов (“Суддівське врядування в умовах війни: виклики та очікування”); суддя, Генеральний секретар Європейської мережі суддівської освіти (EJTN) Маркус Брюкнер (“Європейська мережа суддівської освіти та її схема навчання для українських суддів”); керівник Програми USAID “Справедливість для всіх” Девід М. Вон (“Розвиток потенціалу суддів та судів для справедливого та ефективного розгляду справ про воєнні злочини”); головний міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice II” Анна Адамська-Галант (“Жертви воєнних злочинів як свідки в судах – як їм допомогти”); суддя, почесна головна радниця з питань суддівської освіти Національного суддівського інституту Канади Адель Кент (“Як суддівська освіта сприяє міцній демократії: канадський досвід”).

У дискусії взяли участь і представники національних суддівських шкіл країн Європейського Союзу, зокрема, директор Німецької академії правосуддя Др. Штефан Яґґі (“Юридична освіта та підвищення кваліфікації суддів в Німеччині”), директор Національного інституту юстиції Болгарії Міглена Тачева (“Співробітництво між Національним суддівським інститутом Болгарії та Національною школою суддів України”), директор Національної школи магістратури Франції Наталі Рорет (“Навчальні заходи, які проводить Національна школа магістратури Франції для українських суддів, зокрема з питань воєнних злочинів”), член Керівного Комітету Вищої школи магістратури Італії Марко Алма (“Підготовка суддів та кандидатів на посаду судді в Італії”) та директор Центру навчання суддів та прокурорів Нідерландів Маргріт Блейс (“Як онлайн навчання сприяє зміцненню міжнародного співробітництва”).

Проведена конференція ще раз засвідчила єдність судової системи України і прагнення суддів та працівників судів працювати з якнайбільшою віддачею, аби в цей важкий для держави час забезпечити для українців доступ до правосуддя, використовуючи, в тому числі, кращий міжнародний досвід. У цьому контексті було наголошено на важливій ролі та актуальності суддівської освіти в Україні.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Оздоба
    Марина Оздоба
    суддя Святошинського районного суду міста Києва